🕯️На території Стрижавської територіальної громади вшанували пам’ять жертв Голодоморів.

Жителі та жительки громади, заступниця селищного голови Світлана Лендя, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Олеся Марцинюк, старости Лаврівського, Сосонського, Мізяківсько-Хутірського й Пеньківського старостинських округів — Яна Пушечнікова, Микола Демченко, Людмила Панасюк та Ірина Лісова — долучилися до вшанування. Разом із ними участь взяли депутати та члени виконавчого комітету селищної ради, працівники культури та освітяни. Вони запалили лампадки, поклали квіти й колоски до меморіалів і пам’ятників у кожному населеному пункті громади: Пеньківці, Стрижавці, Тютюнниках, Лаврівці, Дорожньому, Мізяківських Хуторах та Сосонці.

Панахида за померлими, квіти та хвилина мовчання — це наш безумовний обов’язок перед попередніми поколіннями, перед усіма, чиє життя забрала штучно створена трагедія.

У Стрижавській громаді живуть довгожителі, які в дитинстві пережили голод. Вони й сьогодні можуть поділитися правдою — розповісти те, що бачили на власні очі, або що чули від своїх батьків і дідусів. У кожному нашому селі збереглися й списки людей, які не пережили геноцид українського народу.

Світла пам’ять усім загиблим від голоду.

Для довідки:
У Державному архіві Вінницької області зберігаються оригінали документів Сосонської сільської ради, які науковці називають «Смертними листами». Їх також можна побачити у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

У цих книгах, датованих 1933 роком, у графі «причина смерті» нерідко стоїть запис: «помер від голоду». Збереглося шість таких книг, які заповнював секретар Сосонської сільради; у них є записи про смерті, що траплялися щодня або щотижня.

За архівними даними, лише у Сосонці від голоду померли понад 300 людей.

Хоча у Сосонці Голодомор не набув таких масштабів, як у деяких інших селах Поділля, це стало можливим завдяки людяності окремих місцевих.

Детальніше👉https://stryzhavska-rada.gov.ua/news/1763829972/