Сказ — це одна з найнебезпечніших інфекційних хвороб, яка загрожує життю людей і тварин. Хвороба викликається вірусом роду Lyssavirus, що вражає центральну нервову систему, проникаючи в організм через укуси, подряпини або потрапляння слини хворої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. В більшості випадків призводить до летального наслідку, якщо своєчасно не вжити профілактичних заходів. Поширення сказу серед тварин і людей є серйозною проблемою громадського здоров’я в багатьох країнах, і саме вакцинація є головним інструментом для боротьби із цією хворобою.

Етапи хвороби у тварин і людей

Інкубаційний період (період від зараження до появи перших ознак захворювання). Тривалість залежить від місця укусу та кількості вірусу, що потрапив в організм. У тварин цей період може тривати від кількох днів до кількох місяців.

Сказ серед тварин перебігає в двох формах: буйній (агресивній) і тихій (паралітичній).

           – Буйна форма найбільш характерна для хижих диких тварин. Вони втрачають відчуття страху перед людьми, з’являються вдень в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на свійських тварин і людей.

 Тому пам’ятайте: здорова дика тварина уникає зустрічі з людьми, вона не заходить в населені пункти серед білого дня, її не можна зловити руками.

Серед домашніх тварин буйна форма найчастіше характерна для котів. Хворі кішки відрізняються агресивністю відносно людей, собак та інших тварин чи птахів.

            – При тихій формі сказу порушення виражені зовні слабко. В деяких випадках тварина залишається ласкавою до господаря і знайомих, намагається облизувати руки й обличчя. Потім занепокоєння і збудливість поступово наростають. Характерно, що собака мовчки підбігає до тварин чи людей і кусає їх.

– Заключна стадія сказу супроводжується паралічем і майже завжди закінчується смертю.

Сказ у людей без лікування є летальним у 100% випадків.

Переносниками сказу є дикі тварини. Вони є природними резервуарами вірусу сказу. Найпоширеніші переносники сказу – лисиці, вовки, шакали, кажани а також домашні тварини. В свою чергу домашні собаки та коти часто стають джерелом зараження для людей.

Відсутність належного контролю популяції безпритульних собак і котів підвищує ризик поширення інфекції.

Як сказ передається людям?

Основний шлях передачі сказу — укус інфікованої тварини. Однак вірус може потрапити в організм також через подряпини, слизові оболонки або рани, у які потрапила слина хворої тварини.

Найвищий ризик зараження мають люди, які:

• працюють із тваринами (ветеринари, кінологи, працівники притулків);
• проживають у сільській місцевості або районах із високою популяцією диких тварин;
• стикаються з безпритульними тваринами.

Профілактика сказу у тварин

1. Основним методом профілактики сказу є вакцинація. Щорічна імунізація собак і котів захищає не лише самих тварин, але й зменшує ризик передачі вірусу людям. Крім ін’єкційних використовують оральні вакцини для диких тварин (розкидання приманок із вакциною).
2. Контроль популяції безпритульних тварин

Стерилізація та вакцинація безпритульних тварин — це гуманний спосіб зниження ризику поширення сказу.

3.Моніторинг диких тварин

Спостереження за популяціями диких тварин, особливо лисиць і кажанів, допомагає вчасно виявляти спалахи сказу.

4.Профілактика сказу серед людей:

• Уникайте контакту з дикими та безпритульними тваринами, особливо якщо вони поводяться агресивно чи незвично.
• Навчайте дітей безпеці поводження з тваринами.

Щеплення проти сказу

• Люди, які перебувають у групі ризику (ветеринари, мандрівники до ендемічних регіонів), повинні отримати профілактичну вакцинацію.
• У разі укусу або контакту з хворою твариною необхідно негайно отримати післяекспозиційну вакцинацію.

Дії при укусах

Якщо вас укусила або подряпала потенційно заражена тварина:

• Промийте рану теплою водою з милом не менше 15 хвилин.
• Обробіть рану антисептиком.
• Негайно зверніться до медичного закладу для вакцинації.

Чому важлива вакцинація?

Вакцинація є основним методом профілактики сказу. Без імунізації захворювання є майже завжди смертельним. Ось чому вона потрібна:

• Захист тварин: щорічна вакцинація домашніх улюбленців попереджає зараження.
• Безпека людей: вакцинація тварин перериває ланцюг передачі вірусу.
• Контроль популяції: масова імунізація знижує кількість переносників вірусу в природі. Щороку проводиться пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин шляхом розкидання або розкладання приманок з вакциною.

Сказ — це смертельно небезпечна хвороба, яка однаково загрожує тваринам і людям. Проте її можна ефективно попередити завдяки своєчасній вакцинації, контролю популяції безпритульних тварин і просвітницькій роботі (обізнаності). Захищаючи своїх домашніх улюбленців, ми також захищаємо себе та своїх близьких від ризику зараження. Пам’ятайте: профілактика завжди краще за лікування!

« повернутися