Не перехворіти на “вітрянку” в дитинстві — це швидше виняток із загального правила. Вітряна віспа дійсно вважається дитячою хворобою. Проте більша поширеність інфекції серед дітей не означає, що дорослі, які не хворіли, можуть видихнути з полегшенням.
“Вітрянка” передається повітряно-крапельним шляхом від хворих і поширюється зі “швидкістю світла”. Попри те, що збудник поза жертвою є дуже нестійким (вірус не терпить підвищення температури до 60 °С та дезінфекційних засобів), відомо про його здатність поширюватись за межі кімнати, де перебуває хвора людина. Так імовірність зараження є досить високою для всіх, хто перебуває в будівлі.

Як проявляється хвороба?

Вітряна віспа має інкубаційний період — 11–21 день. Спочатку на тілі з’являються невеличкі плями. Із часом вони перетворюються на пухирці з рідким вмістом. Третя стадія — пухирці замінюються лусочками. Найчастіше висип уражає груди, обличчя, волосисту частину голови, кінцівки. Водночас хворий/а має лихоманку, слабкість, ознаки загальної інтоксикації.

Хто в зоні ризику?

Хвороба є особливо небезпечною для тих людей, які мають ослаблену імунну систему. Наприклад, через певну хворобу або довготривале приймання препаратів. Також “вітрянка” є дуже небезпечною для вагітних жінок.

Цікаво, що інколи “вітрянка” може минути безсимптомно. Проте такі випадки є досить рідкісними. До того ж варто пам’ятати, що вірус практично назавжди залишається з людиною, незалежно від того, яким був перебіг захворювання.
Дитина, яка легко перехворіла “вітрянкою”, у дорослому віці може зіштовхнутися з іншими проявами вірусу, як-от оперізуючим лишаєм і не тільки.

То що, йдемо на “вітряну вечірку”?

Певний час серед батьків була поширеною думка, що краще нехай дитина перехворіє зараз, аніж у дорослому віці. Звідси ростуть ноги так званих “вітряних вечірок”. Так от, поговоримо про те, які можуть бути ускладнення хвороби:
– ураження шкіри, як-от розвиток стрептококових інфекцій (часто зустрічається в дітей);
– інфекції дихальних шляхів (пневмонія);
– серйозні ураження нервової системи (енцефаліт та атаксія мозочка);
– сепсис та подальша дисфункція внутрішніх органів;
– геморагічні ускладнення (підвищена кровоточивість);
– критичне зневоднення організму та інші.

Чи вартує “вечірка” таких потенційних “подарунків”? Відповідь очевидна.

Як захиститися?
Основним методом захисту від інфекції є вакцинація.

В Україні вакцина доступна не завжди. Якщо ви впевнені, що не хворіли, або хочете щепити дитину, зверніться до сімейного/ї лікаря/ки з таким запитом. Деякі клініки можуть отримати вакцину під замовлення. Зазвичай це вакцина “Варілрикс”.

Якщо ви перебуваєте закордоном і маєте змогу щепитися там, не гайте часу. У деяких країнах доступна комбінована вакцина для профілактики кору, краснухи, паротиту й вітряної віспи — “Пріорикс тетра”.

Дітей можна щепити з 9 місяців двома дозами з інтервалом 3 місяці. Дітям віком понад рік і дорослим рекомендують отримати дві дози вакцини з мінімальним інтервалом 6 тижнів.

Загальні рекомендації щодо перебігу хвороби такі:
– пити багато води (це дуже-дуже важливо);
– постільний режим, повністю обмежити контакти з іншими людьми, які не хворіли;
– ліки та місцеві засоби для охолодження та зменшення свербежу тільки після консультації з лікарем;
– носіть одяг вільного крою та з натуральних тканин (щоб уникнути додаткового подразнення шкіри).

Вітрянка як суто “дитяча” хвороба, якою мають перехворіти всі, — це поширений і дуже небезпечний міф.
Пам’ятайте: доказова медицина — ваш найкращий друг у піклуванні про себе та близьких.

Лікар-епідеміолог Оксана САВЧЕНКО
Христинівське відділення
ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ»