«Ніколи знову» – це не гасло, це відповідальність 🕯️
Щороку 27 січня світ затихає в пам’ять про жертв Голокосту. Дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року було звільнено в’язнів найбільшого табору смерті – Аушвіц-Біркенау.
Шість мільйонів єврейських життів. Півтора мільйона з них – з української землі. Голокост – це не просто сторінка в підручнику, це рана, яка не заживає, бо вона про те, як ненависть стає державною політикою.
🇺🇦Сьогодні ми відчуваємо цей біль особливо гостро. Трагедія єврейського народу відгукується в наших сучасних шрамах:
Дегуманізація: як колись нацисти називали людей «неповноцінними», так сьогодні агресор заперечує право українців на існування як нації.
Фільтраційні табори та депортації: те, що здавалося жахом минулого, повернулося у вигляді сучасних катівень та примусового вивезення дітей.
спроба стерти ідентичність: як і 80 років тому, ворог намагається знищити нашу культуру, мову та пам’ять.
Бабин Яр: символічно і страшно, що російські ракети поцілили в місце масових розстрілів часів Другої світової. Зло, яке не було покаране належним чином, завжди повертається.
Ми пам’ятаємо Голокост не лише для того, щоб сумувати, а щоб розпізнавати зло в його сучасних обгортках. Пам’ять – це наша зброя і наш імунітет.
Що почитати, аби зрозуміти глибину трагедії? 📚
Якщо ви хочете осягнути людський вимір цих подій, зверніть увагу на ці книги (багато з них стали світовими бестселерами):
Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу» – психолог, який пройшов концтабір, розповідає, як зберегти людську гідність у нелюдських умовах.
Гізер Морріс «Татуювальник Аушвіцу» – заснована на реальних подіях історія кохання та виживання в самому серці пекла.
Антоніо Ітурбе «Бібліотекарка з Аушвіцу» – про силу слова та відвагу 14-річної дівчинки, яка таємно зберігала книги в таборі.
Ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми не дамо злу перемогти знову. 🕯️

#HolocaustRemembranceDay #Голокост #Пам’ятаємо #ВіньковецькаЦентральнаБібілотека #рекомендуємо_прочитати #історичний_календар