🕯 ПАМ’ЯТАЄМО СВОЇХ ГЕРОЇВ

#Герої_України #війна #герої_не_вмирають

13 січня – річниця загибелі Героя з нашої громади Андрія Романовича Кожем’яка, мешканця села Зінці.

Андрій Кожем’як народився 25 липня 2001 року в селі Зінці. Тут минули його дитячі роки, тут формувався характер — хлопець ріс щирим, працьовитим, відповідальним. Він навчався у Терешківській ЗОШ І–ІІІ ступенів, а згодом здобув фах у Полтавському політехнічному фаховому коледжі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Андрій працював у АТ «Полтаваобленерго». Андрій жив, вчився, працював, будував своє майбутнє і не знав, що війна безжально вирве його з цього світу, залишивши біль і тишу там, де мали бути роки щастя…

6 жовтня 2020 року Андрія призвали на строкову військову службу. Згодом він підписав контракт із Збройними Силами України — не з примусу, а з внутрішнього відчуття обов’язку. Молодший сержант, командир відділення — командир машини 2 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти військової частини А2613, Андрій був опорою для побратимів, вірним військовій присязі, сильним і мужнім, навіть тоді, коли було надзвичайно важко.

13 січня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, виконуючи бойове завдання, Андрій загинув. Множинні осколкові поранення, отримані внаслідок скидання ВОГ-17 з ворожого БПЛА, обірвали його молоде життя… Обірвалися мрії, плани, сподівання. Обірвалося майбутнє, якому не судилося стати реальністю.

Андрій Кожем’як нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.

Андрій не встиг прожити довге життя. Не встиг створити сім’ю, обійняти рідних ще багато разів. Не встиг сказати всього, що хотів. Але він встиг стати Героєм, віддавши найцінніше — своє життя — за нашу свободу, за наше право жити під мирним небом. Андрій назавжди залишиться у наших серцях молодим, світлим, мужнім.

Світла і вічна пам’ять Герою.
Пам’ятаємо ціну нашої свободи! 🇺🇦