Пам’ятаємо…

Сьогодні минає три роки з дня загибелі Науменка Романа Павловича — воїна, патріота, сина України, чий життєвий шлях був сповнений мужності й любові до Батьківщини.

Роман Павлович народився 2 травня 1972 року в місті Біла Церква, а його подальші роки тісно пов’язані з Медвином. Саме тут він навчався, зростав, формувався як людина. Обравши професію водія, він усе життя залишався вірним справі, яку знав і любив.

Коли Україна постала перед загрозою, Роман без вагань став на її захист. У 2015–2016 роках він боронив цілісність і суверенітет держави в зоні АТО у складі 30-ї механізованої бригади. З початком повномасштабної війни знову повернувся до лав ЗСУ, служив у 66-й окремій механізованій бригаді. Навіть після поранення влітку 2022 року він не залишив побратимів і знову став до строю, довівши, що вірність присязі для нього — не слова, а сенс життя.

7 січня 2023 року в місті Лиман Донецької області Роман Павлович загинув під час виконання бойового завдання.
Заслужені нагороди стали символом його відданості, проте найвищою відзнакою є пам’ять і вдячність народу.

Роман Науменко похований у рідному Медвині — на своїй землі, за яку він віддав найдорожче.

Схиляємо голови перед його світлою пам’яттю.