🕯 Пам’ятаємо Героя — Мазура Юрія Олександровича

Сьогодні минає рік від дня загибелі нашого земляка, відважного воїна, Мазура Юрія Олександровича (23.08.2002 – 11.11.2024).

Народився Юрій Олександрович 23 серпня 2002 року у селі Сахнівці Ізяславського району Хмельницької області. Усі в селі знали цього доброго, щирого та усміхненого хлопця як Юрчика.
Він навчався у Сахновецькому ліцеї, де його запам’ятали як миротворця, який умів об’єднувати всіх навколо себе. Поруч із ним завжди панували дружба, спокій і сміх. Юрчик створював навколо себе світло, що гріло душі інших.

Після закінчення ліцею здобував освіту у Хмельницькому вищому професійному училищі № 4 за фахом електрозварювальника ручного зварювання. Та справжнім покликанням для нього стала військова служба.
16 грудня 2020 року він підписав контракт і вступив до лав Національної гвардії України. Завдяки дисципліні, відповідальності та наполегливості був направлений на навчання у школу сержантів, де отримав звання. Пізніше проходив підготовку у Німеччині. Після повернення Юрій воював на Харківському напрямку, а згодом — на гарячих позиціях Донеччини.

🕯 11 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк Донецької області, командир 2-го відділення 1-го взводу стрілецької (резервної) роти військової частини 3053, сержант Мазур Юрій Олександрович, героїчно загинув, відстоюючи свободу та незалежність України.

Йому було лише 22 роки…
Світлий, щирий, добрий, безмежно люблячий син і брат, відданий побратим, справжній патріот України. Він віддав своє життя, щоб зупинити ворога, зберегти життя своїм товаришам і захистити кожного з нас.

Важко знайти слова, що зменшили б біль утрати, але пам’ять про мужнього Героя Юрія Мазура — назавжди житиме у серцях рідних, учителів, друзів, побратимів та всіх, хто його знав.

🙏 Низький уклін тобі, воїне!
Ти залишив по собі яскравий слід добрих справ, героїзму й любові до рідної землі.
Вічна слава і світла пам’ять! Герої не вмирають! 🇺🇦