Плине час, та не проходить біль від втрати. Немає значення, чи пройшов рік, місяць, день. Коли хтось відходить, рідні назавжди втрачають частинку себе. І хоча світ виглядає так само, але ніколи не буде так, як раніше . Вони продовжують жити лише спогадами.
Сьогодні, 12 січня , минає два роки , як родина, громада і країна втратила свого Героя-захисника, нашого земляка Нігірука Андрія, уродженця села Маків. Наш Герой відійшов у вічність внаслідок важкого поранення, яке він отримав перебуваючи у самому пеклі війни – в Бахмуті.
Це мужній воїн нового покоління, офіцер, який дбав в першу чергу не про себе, а про своіх підлеглих. Життя обірвалося несподівано в шпиталі, де він лікувався від отриманих на фронті травм.
Його велика жертва та відданість навічно залишаться в наших серцях та будуть прикладом для наступних поколінь.Він поклав своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої держави.
Пам’ятаймо про його жертовність.
Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Сумуємо…
Вічна пам’ять Андрію.
Слава Україні !
Слава українським Героям!