🕯 Прощання з Героєм України Русланом Дмитруком

13 листопада Демидівська громада провела в останню путь свого Захисника — молодшого сержанта Дмитрука Руслана Васильовича, 1989 року народження, уродженця селища Демидівка.

Скорботна родина, побратими, друзі та жителі громади зі сльозами, квітами й молитвою зустріли Героя, який повернувся додому… на щиті.
Живий коридор шани, що простягнувся вздовж дороги, став символом глибокої вдячності та поваги до воїна, який віддав своє молоде життя за Україну.

Панахида та чин похорону розпочалися біля рідної домівки Руслана Дмитрука — там, де минали його дитячі роки, де він дорослішав і де завжди був бажаним для своїх рідних… де його чекали живим, але, на жаль, зустріли воїном на щиті.

Заупокійну службу звершили священнослужителі Православної Церкви України.
Поховали Захисника на місцевому кладовищі селища Демидівка — під синьо-жовтим прапором, під залпи почесної варти, серед квітів, сліз і скорботних поглядів тих, хто прийшов з ним попрощатися.

Руслан був вірним військовій присязі, відповідальним, добрим і щирим — таким його назавжди пам’ятатимуть рідні, друзі та земляки.
Без батька залишилися двоє дітей, без сина — мати, без брата — сестра… і без Героя — ціла громада, яка втратила ще одного свого мужнього Захисника.

🕯 Ми розділяємо біль рідних і схиляємо голови у глибокій скорботі.
Нехай Господь упокоїть душу воїна та дарує сили пережити невимовну втрату його сім’ї.

🇺🇦 Світла пам’ять і вічна слава Герою України Руслану Дмитруку.
Герої не вмирають