Пташиною злетів у небеса…

Знову над нашою громадою розливається тиха, важка скорбота. Повітря ніби завмирає, а серця наповнюються болем. 28 грудня Городнянська громада проводжала в останню дорогу ще одного свого Захисника, ще одного Героя — Новика Михайла.

Він був таким молодим…
Перед ним мало бути ціле життя — зі світлими мріями, родинним теплом, дитячим сміхом і простими радощами мирних днів. Але доля розпорядилася інакше.

Михайло свідомо обрав шлях служіння Батьківщині. Він ніс службу гідно, без гучних слів, із тихою силою і великою відповідальністю. Його вибір був вибором честі, вірності та любові до рідної землі.

Та 13 грудня 2025 року серце Захисника не витримало…

Його земний шлях обірвався надто рано. І разом із ним у серцях рідних оселилася тиша, наповнена сльозами й невимовним болем. Без міцного плеча залишилася кохана дружина, без батьківських обіймів — синочок. Батьки втратили сина, брат і сестра — рідну людину, а друзі й близькі — того, хто був поруч у житті.

З кожним таким прощанням ми втрачаємо не просто людину — ми втрачаємо частинку себе. Цей біль не має строку давності, він живе у пам’яті, у мовчанні.

Спочивай з миром, Воїне.
Нехай небо прийме тебе лагідно і світло,
а земля, яку ти захищав, збережe твоє ім’я назавжди.

🕯 Вічна пам’ять і слава Герою.