Решетилівець Віталій ДЕМЧЕНКО повернувся додому на «щиті»

Зі сльозами та смутком Решетилівська громада провела в останню земну дорогу свого Захисника — солдата ЗСУ Віталія ДЕМЧЕНКА. Воїн понад півтора року вважався безвісти зниклим.

ДЕМЧЕНКО Віталій Сергійович народився 14 липня 1993 року у Решетилівці. Ріс чудовим, веселим, слухняним та дотепним хлопчиком. З 2000 року навчався у Решетилівській гімназії. Брав участь в олімпіадах. Мав багато друзів та був хорошим товаришем.

Після закінчення школи у 2009 році вступив до Решетилівського аграрного ліцею імені І.Г. Боровенського. У 2012 році закінчив навчальний заклад, здобувши освіту та професію електрозварювальника ручного зварювання та водія категорії «С».

У дитинстві Віталія спіткало важке випробування — у підлітковому віці він осиротів. Ця втрата загартувала його характер. Хлопець подорослішав не за роками й став справжнім прикладом відповідальності та підтримки для брата Ростислава.

Працював Віталій Сергійович будівельником та майстром з утеплення фасадів будинків, покрівельником. Не один будинок та покрівля в Решетилівці зроблена його руками. Про таких людей говорять — «майстер своєї справи».

Віталій будував багато планів, яким, на жаль, завадила війна. До лав Збройних сил України земляка мобілізували у лютому 2024 року. Базову військову підготовку Захисник пройшов у м. Гончарівське Чернігівської області. Там отримав позивний Дема. Захищав Україну в складі 5-ї Окремої штурмової Київської бригади 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Обіймав посаду кулеметника.

На початку квітня минулого року з військовослужбовцем пропав зв’язок. Рік і 8 місяців усі, хто знав Віталія ДЕМЧЕНКА, чекали на його повернення додому живим.

На жаль, експертиза ДНК розвіяла усі світлі надії… Захисник загинув поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області 5 квітня 2024 року.

Сьогодні громада зустріла свого Героя живим коридором. Віддати останню шану Воїну та підтримати рідних і близьких прийшли друзі, знайомі, однокласники, духовенство, представники влади та громадськості, військовослужбовці ТЦК та СП.

На рідному подвір’ї розпочався чин прощання. Після відспівування похоронна процесія вирушила на центральне кладовище, де Захиснику України ДЕМЧЕНКУ Віталію віддали останні військові почесті. Державний Прапор України, який покривав домовину з тілом Загиблого, вручили рідній тітці Оксані.

Коли тіло Героя віддавали землі, у похмуре грудневе небо пролунав потрійний військовий салют. Поховали військовослужбовця поруч з мамою.

Низько схиляємо голови в пошані перед Героєм, який боровся за Перемогу над російським ворогом і віддав своє життя за мирне, сонячне небо над Україною. Вічна пам’ять його світлій душі та низький уклін від усіх жителів громади! Слава Герою!