САДИМО ЛІС, ВІРИМО В ПЕРЕМОГУ!
Осінь не лишень господиня та дарувальниця, але і друга протягом року «гаряча» пора для лісівників. Восени ліс висаджують після опадання листя і до настання стійких морозів, приблизно з кінця вересня до початку грудня, залежно від погоди.
Саме у цей «золотий час» потрапляє і робота у селі Семенівка Студениківської громади. Цей період вважається сприятливим, оскільки ґрунт має достатньо вологи, а дерева перебувають у стані спокою, що сприяє кращій приживлюваності. Значна частина лісу у громаді була висаджена навесні, зокрема і у нинішньому місці сільської толоки. Обрали для цього зовсім негодящу територію поруч зі смітником, але то так тільки здається, бо чим більше площ ми відвоюємо у безгосподарності, тим більше з’явиться лісів. До речі, на цій площі навесні вже проводилась подібна робота і приживлюваність сіянців склала понад 90%.
Осіння посадка вигідна тим, що зменшується випаровування вологи, а фізіологічні процеси сіянців уповільнюються. Дощова цьогорічна осінь цьому сприяє якнайкраще.
У планах було висадити 12 тисяч сіянців сосни звичайної на площі понад 2 гектари, тому організатори – РЛП «Студениківський» та старостат Семенівки – добре розуміли, що самотужки таку роботу не виконати. От і звернулися через соцмережі до небайдужих мешканців.
«Люди відгукнулися, деякі прийшли з дітками, приєдналися і двоє переселенців з окупованих територій. Активну участь взяли працівники соціальної сфери: культури, медицини, особливо дружніми були вчителі Семенівської гімназії. Не зважаючи на дощ, досить швидко посадили заплановані 2 гектари сосни. Щиро дякуємо всім, ми зробили благородну справу і врятували пустир, і матимемо власний ліс, куди вже за кілька років можна вибратись по гриби», – зазначає староста села Валентина Жеребко.
«Погода не обіцяла ясної днини, навіть коли завозили сіянці, то накрапав дощик, але напевно і вона розуміє, яку чудову справу ми робимо, бо до 10 години ранку розпогодилось і за дві з лишком години ми разом з працівниками виконавчого апарату та мешканцями Семенівки змогли висадити усе заплановане. Сіянці були із відкритою кореневою системою, але цьогорічна дощова осінь створила чудові можливості для закладення нового лісу. Приємно, що доєдналися до нас навіть земляки, що переїхали із зони бойових дій, бо посаджене тобою дерево, це як вдячність землі, що тебе прихистила і заземлення для себе самого. Дякую дітям і дорослим за дружну роботу! Нехай шумить ліс, живе у ньому дичина, ростуть ягоди та гриби й зберігається біорозмаїття рідного краю», – підсумував роботу очільник РЛП «Студениківський» Григорій Сич.
Це надихає і дає надію, коли посеред такої страшної війни люди дбають про майбутнє! Дякуємо всім, хай добро повертається до кожного сторицею!