СЬОГОДНІ РІК, ЯК ЗУПИНИЛОСЯ СЕРЦЕ, ЩО БИЛОСЯ В УНІСОН З УКРАЇНОЮ
30 грудня 2024 року під Покровськом, де земля здригається від болю, пішов у вічність Євген Олександрович Яцков. Солдат, розвідник-гранатометник, чиїм покликанням було бачити небезпеку раніше за інших і закривати собою тих, хто стоїть за спиною.
Він був очима свого підрозділу, його силою та надією. Солдат, який знав ціну кожного кроку на передовій.
Народився Євген у квітні, коли життя тільки прокидається, але обрав шлях воїна в найсуворіші часи. Ми пам’ятатимемо його як людину честі, як захисника, який змінив мирне життя на шеврон розвідника СпП.
Він не просто виконував бойове завдання — він тримав небо над нами. Там, на Донеччині, у запеклих боях, він залишився вірним присязі до останнього подиху. Розвідники не вмирають — вони йдуть у вічний дозор, щоб оберігати нас із висоти.
Вічна шана воїну, який віддав своє «сьогодні», щоб у нас було «завтра».
Барська громада пам’ятає. Україна пам’ятає. Спи спокійно, розвіднику! Твоє ім’я — наша гордість.🕯️🇺🇦