Сафʼянівська громада провела в останню путь Захисника України Анатолія Касаджика

Сьогодні, 26 січня, Сафʼянівська громада у глибокій скорботі провела в останню путь свого земляка — мешканця села Ларжанка, воїна Збройних Сил України Анатолія Васильовича Касаджика, 1991 року народження.

Йшов дощ… Небо було сірим, важким від сліз. Здавалося, воно разом із людьми оплакувало втрату — плакало за молодим життям, яке обірвалося на війні. Краплі дощу тихо спадали на землю, ніби схилялися в останньому поклоні Герою.

Анатолій був стрільцем-снайпером штурмового підрозділу Збройних Сил України. Він свідомо став на захист Батьківщини, склав Військову присягу і до останнього подиху залишався вірним їй. Загинув під час виконання бойового завдання, прикривши собою майбутнє України, наш спокій і наші домівки.

Його життя — коротке, але сповнене гідності — стало прикладом мужності, честі та справжнього патріотизму. Він не шукав слави, він просто виконував свій обов’язок. Віддав найдорожче — своє життя — заради того, щоб над рідною землею колись знову було мирне небо без вибухів і сирен.

Провести Анатолія в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, односельці, а також керівництво Сафʼянівської сільської ради та Ларжанського старостинського округу. Люди стояли мовчки, зі сльозами в очах, зі схиленими головами. У тій тиші було більше болю, ніж у будь-яких словах.

Дощ не вщухав — ніби небо не хотіло відпускати Героя. А разом із ним плакали матір, рідні, побратими, вся громада, яка сьогодні стала ще на одного Захисника меншою…

Світла і вічна пам’ять Анатолію Касаджику.
Герої не вмирають — вони йдуть у небо, яке плаче за ними дощем.