🕯 Світла пам’ять Герою — Андрію Зубову

Неможливо підібрати слова, аби висловити той біль, що стискає серце кожного з нас.
Знову наш земляк — Герой — залишив поле бою на землі й приєднався до небесного війська, щоб ангелом світла оберігати рідну землю та свій народ від темряви й зла.
За Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув справжній патріот, відважний захисник, воїн Збройних Сил України — Андрій Зубов.
Зубов Андрій Дмитрович народився 5 січня 1986 року в селі Буда-Варовичі, Поліського району, Київської області.
Дитинство та юність Андрія промайнули в селі Антонів, де він зростав, навчався й формувався як особистість.
Після закінчення у 2003 році Антонівської загальноосвітньої школи продовжив навчання у Білоцерківському аграрному університеті, де здобув спеціальність «Ветеринар».
Трудову діяльність розпочав у селі Гайсині, працюючи помічником ветеринара.
У 2015 році, за життєвих обставин, повернувся до рідного краю. Певний час працював різноробочим, згодом — дояром у господарстві села Пустоварівка.
Був людиною щирою, доброю, працьовитою та завжди готовою прийти на допомогу.
13 вересня 2024 року Андрій був призваний до Збройних Сил України першим відділом Білоцерківського РТЦК та СП по загальній мобілізації.
Проходив службу на посаді оператора 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2-го механізованого батальйону.
31 жовтня 2025 року, під час проходження військової служби у населеному пункті Нова Кубань, Бериславського району, Херсонської області, Андрій Дмитрович Зубов помер.
У тяжкому горі та невимовній скорботі залишилися: мама — Ольга Іванівна, дружина — Тетяна Валеріївна, сестра — Оксана, а також уся велика родина, друзі та побратими.
Світла пам’ять нашому землякові, який до останнього подиху залишався вірним Україні.
Його мужність, доброта і любов до життя назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав і шанував.
Вічна пам’ять Герою! Герої не вмирають!