Зі Старої Синяви, що на Хмельниччині, прийшла скорботна звістка: захищаючи Батьківщину від ворога, на фронті загинув наш земляк Вадим Миколайович Загоруйко. Цьогоріч у березні захиснику мало б виповнитися 25 років, але доля розпорядилася трагічно.

Ця страшна звістка глибоко вразила нашу громаду. Військовослужбовець, мужній син України, Вадим Загоруйко, ніс військову службу в прикордонній службі Збройних Сил України, віддано борючись за мирне небо для всіх нас.

Вадим Загоруйко народився 14 березня 2001 року в селі Пилява, Старосинявського району. Згодом його родина переїхала до Старої Синяви. Навчався у Пилявській ЗОШ, а згодом у Старосинявській ЗОШ №1 (нині гімназія ім. О. Казмірова), яку закінчив у 2016 році. Після школи вступив до Хмельницького політехнічного фахового коледжу, де здобував знання протягом двох років. Мріяв стати програмістом, але життя внесло свої корективи. Працював, щоб забезпечити себе та свою родину.

У квітні 2021 року Вадима було призвано на строкову військову службу, яку він проходив у прикордонних військах, служив на Закарпатті та на кордоні з Білоруссю. У червні 2025 року, усвідомлюючи важливість захисту держави, Вадим Загоруйко підписав контракт, зобов’язавшись вірно служити Україні. Він служив інспектором прикордонної служби, оператором групи управління та координації відділення розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів, молодшим сержантом.

31 січня 2026 року родина отримала найстрашнішу звістку – загибель їхнього сина, брата, нареченого. Вадим Миколайович Загоруйко, вірний військовій присязі, мужньо виконав свій обов’язок. Він загинув 31 січня 2026 року внаслідок влучання БпЛА в районі населеного пункту Іволжанське, Сумської області. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання.

Старосинявська селищна рада висловлює глибокі співчуття матері Оксані Сергіївні Баваровській, батькові Миколі Васильовичу Загоруйку, нареченій Валерії, братові Віталію Валерійовичу Баваровському, тітці Тетяні Гіленко, двоюрідним сестрам та брату, бабусям Мальвіні Порфенівні та Катерині Петрівні, та всій родині Героя. Низько схиляємо голови у скорботі. Нехай земля буде пухом. Родинам загиблих героїв бракує слів, щоб висловити всесвітній біль. Сил вам витримати це невимовне горе.

Вічна пам’ять захиснику України! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Пам’ять про подвиг Вадима Загоруйка житиме вічно.