«Спочатку думай про мале!»🇺🇦🇪🇺

Уже кілька років поспіль на всіх публічних майданчиках я послідовно наголошую на цьому базовому принципі формування державної політики країн-членів Європейського союзу у сфері мікро-, малого та середнього бізнесу. Принцип Think Small First, закріплений у рекомендаціях Європейської Комісії COM (2008) 394 — «Законі про малий бізнес для Європи», передбачає, що регуляторні, податкові та адміністративні рішення проєктуються з урахуванням можливостей і обмежень малого і середнього бізнесу, а їхній вплив на цей сектор оцінюється ще до ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

В Україні підприємці та малий бізнес історично були й досі залишаються найбільш незахищеними й вразливими економічними агентами. І це попри те, що сектор мікро-, малого та середнього бізнесу становить майже 99,9 % усіх підприємств у країні, забезпечує близько 80 % робочих місць та створює понад 60 % доданої вартості в економіці.

Саме завдяки самозайнятості та підприємництву ми сьогодні маємо соціальну стабільність і стійкість, функціонуючу економіку в надскладних умовах воєнного часу, демократичне суспільство та надію на добробут і успіх в майбутньому.

Демократія неможлива без економічної свободи. Лише економічно вільна й незалежна людина є носієм громадянської свідомості, прав і свобод у суспільстві, дієвим елементом громадянського спротиву проявам свавілля влади та, зрештою, гарантом свободи вибору, свободи слова, а також соціальних, політичних, правових й інших фундаментальних свобод.

Водночас за понад тридцять років новітньої історії незалежної України нам так і не вдалося збудувати сталі державні інституції, здатні належним чином гарантувати економічну свободу, а також правову й соціальну суб’єктність сектору ММСБ на державному рівні, і водночас забезпечувати профілактику надмірного адміністративного, податкового та регуляторного тиску — як наслідку домінування у владі лівоідеологічних підходів і гіпертрофованого державного патерналізму.

Насправді підприємцям не потрібна так звана «держава-благодійник», яка спочатку роздає символічні й нерелевантні щодо реальних витрат бізнесу «подачки» — на кшталт одноразової підтримки енергонезалежності, а згодом повертається до тих самих підприємців із «рахунком» у вигляді спроб знищення спрощеної системи оподаткування та звітності. Це відверто дивна політика, адже саме спрощена система оподаткування та звітності є запорукою існування підприємництва в Україні й водночас джерелом економічної свободи для мільйонів громадян нашої Країни, без якої немислиме цивілізоване та демократичне суспільство.

Разом із тим, попри складність цієї реальності, в Україні все ж відбулися окремі позитивні інституційні зрушення. Їхній початок було покладено зі створенням Рада бізнес-омбудсмена — незалежного консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України, покликаного захищати права та законні інтереси підприємців у взаємодії з органами державної влади. Упродовж років війни діяльність і голос бізнес-омбудсмена незмінно залишалися на боці справедливості та законних інтересів підприємців. Щиро дякую панові Роман Ващук за чесну, принципову й віддану працю з обстоювання прав бізнесу в Україні та сподіваюся, що його наступники продовжать цю лінію так само послідовно й відповідально.

Усвідомлюючи обмеженість впливу Ради бізнес-омбудсмена рамками чинного законодавства, рівнем правової культури та усталеними державними практиками, ми продовжили пошук інституційних механізмів, здатних системно впливати на якість регуляторного середовища. Такою можливістю стала ідеологічно оновлена Державна регуляторна служба України на чолі з її нинішнім прогресивним керівництвом.

Показово, що Рада бізнес-омбудсмена та Державна регуляторна служба України є ровесниками — обидві інституції було створено у 2014 році. Водночас справжнім моментом інституційного становлення ДРС як суб’єктного й незалежного арбітра якості законодавчих ініціатив, на мою думку, стало принципове рішення про невідповідність поданого Міністерством фінансів проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками ПДВ» (більш відомого в колах підприємців, як «ПДВ для ФОПів») базовим засадам державної регуляторної політики та його загальному деструктивному впливі на сектор МСБ. Іншими словами, чи не вперше за час моєї політичної каденції непродумана й відверто шкідлива законодавча ініціатива Мінфіну не пройшла МСБ-тест‼️.

Дякую Голові Служби Олексій Кучер та всій команді ДРС за чесну, принципову позицію та виважене й відповідальне рішення.

МСБ-тест — це обов’язкова оцінка регуляторного впливу на мікро-, малий та середній бізнес, яка має остаточно перестати бути формальною процедурою, до якої прихильники законотворчого опортунізму тривалий час ставилися зневажливо, і стати реальним інструментом захисту підприємницького середовища від ідеологічно вмотивованих та економічно шкідливих ініціатив. Більше того, вже найближчим часом ми законодавчо посилимо цей механізм і зробимо його де-юре обов’язковим та невідворотним.

Паралельно на часі подальші системні ініціативи із захисту законних прав та інтересів ММСБ, зокрема:
✅ Регуляторна гільйотина (про яку всі так багато говорили а потім дружно забули, але яку необхідно відновити);
✅ One-in / Two-out — правило, за яким запровадження кожної нової регуляції має супроводжуватися скасуванням щонайменше двох чинних;
✅ Sunset clauses — автоматичне припинення дії застарілих норм та законів що втратили актуальність та чинність у сучасних умовах;
✅ Ex post evaluation — післярегуляторний аналіз фактичної ефективності регулювання «на землі» та інші ініціативи що не на словах і гучних гаслах, а на ділі будуть наближати нас до цивілізованих й відповідальних відносин між державою та бізнесом!

А ще сподіваюсь зовсім скоро ми спільно з ДРС зробимо ще одну маленьку законодавчу революцію! Отже тримаємо кулаки!

Пересилимо!✊🇺🇦