Страшна звістка знову прийшла у нашу громаду…

Звістка, що прибиває до землі нестерпним болем і глибиною горя.
І знову — тисячі запитань: чому? за що?..

Усім, хто знав, що Микола Пальченко був тяжко поранений, жевріла надія — на диво, на його одужання.
Та сьогодні разом із мужнім воїном згасла і ця надія…
У серці молодої дружини — невимовна порожнеча, біль, який не втамувати.

Вони лише кілька місяців, як побралися, облаштовували своє гніздечко, будували спільні плани й мрії…

Микола жив любов’ю і вірою, був сповнений добра й життєвої сили.
Саме так про нього каже дружина:

«Робив усе для своєї сімʼї, щоб ми були щасливі. Безмежно любив і оберігав нашого сина — так, як не всі рідні батьки люблять своїх дітей.
Усі знали Колю як світлу людину, яка завжди допоможе, підтримає, розрадить.
Його жарти любили всі. Один із найкращих аеророзвідників, шанований побратимами й командирами.
Його кохала, кохаю і буду кохати я.
Наш девіз був: “Навіть на відстані — ми завжди поруч”.
Так буде і тепер — на безмежній відстані, але назавжди в серці».

Глибокі співчуття дружині Вікторії , рідним, побратимам, усім, хто знав і любив нашого Героя.
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Миколи Пальченка.

Про час зустрічі із Захисником буде повідомлено додатково.

Вічна пам’ять і слава Герою України! 🇺🇦