Сьогодні Великобагачанщина знову проводжала у вічність свого Захисника, воїна Павла Григоровича ГОЛУБИЧА.
Павло Григорович народився 16 травня 1983 року в селі Мар’янівка, закінчив Хорольську школу №1, продовжив навчання в Хорольському ПТУ.
У 2008 році зустрів свою долю – Аллу Василівну. Разом виховували 3 діток: донечок Юлю та Надю, сина Влада.
Павло Григорович працював а ПА «Агоінвест» та ПАФ «Україна». Трудолюбивий, товариський, завжди приходив на допомогу. Дбав про родину, в оселі був і хліб, і до хліба.
З початком війни призваний на військову службу. Отримав поранення, лікувався, проходив реабілітацію, мав відстрочку. Але не зміг всидіти вдома – у 2024 році знову став на захист Батьківщини. Мужньо виконав свій військовий обов’язок, був вірний присязі та народу України.
17 січня 2025 року сім’я отримала сповіщення про те, що Павло Григорович зник безвісти в Донецькій області. Рідні довгі місяці жили надією, молилися і вірили в краще… Батьки – Ольга Миколаївна та Григорій Григорович, дружина Алла Василівна разом з дітками, брат Сергій, сестри Валентина та Оксана чекали Павла живим. Дружина брала участь у мирних акціях на підтримку пошуку безвісти зниклих, сподіваючись на диво. Але дива не сталося. За результатами експертизи ДНК підтвердилося найстрашніше.
Більш ніж через рік після загибелі Павло Григорович повернувся на рідну землю на щиті. Його подвиг буде назавжди у пам’яті нашої громади, адже він заплатив за наш спокій найстрашнішу ціну.
Висловлюємо щирі співчуття всім рідним, друзям, близьким та побратимам Захисника.
Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи.
Дякуємо нашому Захиснику за велику ціну, котру він заплатив у цій жорстокій війні – ціну власного життя. Вічна пам’ять та слава загиблому Герою!
Нехай Господь прийме світлу душу воїна Павла у Царстві Небеснім. А ми молимося за кожного Героя, який віддав своє життя на полі бою, захищаючи Україну.
Царство Небесне та вічна пам’ять Герою!