Сьогодні день пам’яті відважного захисника, воїна легендарної 46-ї окремої аеромобільної бригади нашого земляка сержанта Ігоря Голяченка (позивний – Торнадо). Вшанували пам’ять Героя, поклавши квіти на його могилу на Смолянському військовому кладовищі в м. Житомир.

Ігор Голяченко народився 7 червня 1978 року в селі Зубринка, Володар-Волинський район (нині – Хорошівський) район.

У дитинстві проживав у селі Зубринка. В 1995 році закінчив Зубринську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

З грудня 1998 року по квітень 2000 року проходив службу в Збройних силах України у м. Старокостянтинів. У 2002 році здобув спеціальність економіста, менеджера бізнесу в Міжрегіональній академії управління персоналом. Працював у приватному бізнесі. 21 березня 2022 року добровільно долучився до лав ЗСУ.

Захоплювався колекціонуванням монет, марок.

Його праця і вклад у розвиток громади залишили вагомий слід і назавжди залишаться у пам’яті односельців.

Ігор Голяченко був призваний на військову службу по загальній мобілізації 21 березня 2022 року. Служив у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади, де обіймав посаду головного сержанта.

Ігор брав активну участь у бойових діях на Херсонщині, де воював в селах Білогірка та на Запоріжжі. Пізніше, під час військової кампанії, він брав участь у боях за Бахмут, Соледар та Мар’їнку, завжди виявляючи відвагу та стійкість.

Військові нагороди, такі як медалі «За відвагу», «Честь. Слава. Держава», «Шлях честі» та відзнаки, включаючи Хрест десантно-штурмових військ і нагрудний знак «Шлях честі», є свідченням його відданості службі та героїзму.

На жаль, 1 січня 2024 року Ігор Віталійович загинув під час виконання бойового завдання біля с. Антонівка, що на Донеччині. Отримані мінно-вибухові ушкодження виявилися несумісними з життям.

У невимовному горі залишилися батьки, дружина та двоє синів.

Висловлюємо щирі слова підтримки родині полеглого Героя. Його подвиг назавжди в наших серцях! Вічна пам’ять Герою!