🙏🏻 Сьогодні мешканці Верховинської громади на колінах зустріли нашого Захисника Максимюка Василя Юрійовича, жителя с-ща Верховина, присілка Пушкар, який ціною власного життя захищав Україну від російського агресора 🕯️

🙏🏻 Василь Максимюк народився 22 липня 1987 року. У 1994 році пішов до першого класу Верховинської середньої ЗОШ, яку закінчив у 2004 році. У 2006 році вступив до університету “Розвитку людини України”, де здобув освіту молодшого спеціаліста права.

Після навчання працював у Верховинському підприємстві «Ліси України», працював майстром з лісогосподарської діяльності, а також займався будівельними роботами в різних установах та організаціях.

21 квітня 2007 року одружився з Олександрою Дмитрівною, з якою разом прожили 18 років та виховали двох дітей – сина Юрія та доньку Софію.

З початком повномасштабної війни Василь Юрійович, отримавши повістку, з’явився до місцевого РТЦК та СП і з 17 березня 2022 року почав нести службу у ЗСУ. Служив у 102 окремій бригаді територіальної оборони, військова частина А7370, на посаді старшого стрільця мінометної батареї. Мав звання молодшого сержанта та позивний «МАКС».

Василь Максимюк був людиною великого серця — добрий, щирий, життєрадісний, завжди готовий допомогти іншим. Найбільше любив свою сім’ю. Часто казав: «Я живу сьогодні, бо завтра може й не настати… На війні починаєш цінувати кожну мить».

Мав свої улюблені захоплення — риболовлю, готування чогось смачненького для рідних та походи в гори, які давали йому сили й натхнення.

Та, на жаль, 28 листопада 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу Гуляйполя на Запорізькому напрямку, Василь Максимюк загинув.

🕯️Сьогодні вся Верховинська громада схилила голови у скорботі, зустрічаючи свого Героя. Люди вийшли, щоб провести його додому — з прапорами, лампадками, зі сльозами й безмежною вдячністю.

🙏🏻Вічна пам’ять Герою України – Максимюку Василю Юрійовичу!

‼️Церемонія прощання з Героєм розпочнеться завтра, у четвер, о 11:00 год., з рідного дому захисника.