💔 Сьогодні минає рік, як Теофіпольська громада втратила свого Героя — Андрія Сковородніка.

Рік, який для рідних та друзів став випробуванням, болем, пустотою, що так і не заповнилася, а для громади — нагадуванням про ціну нашої свободи.

Андрій Сковороднік народився 13 травня 1980 року в Мар’янівці. З дитинства був творчою, щирою, талановитою дитиною — малював, виступав у художній самодіяльності, завжди вмів подарувати іншим світло.

Навчався у Мар’янівській та Святецькій школах, здобув професію телемайстра.
Відслужив строкову службу в ЗСУ у Києві, потім повернувся додому, працював на різних роботах.

Але війна змінила все. У березні 2022 року Андрій повернувся з Польщі додому — бо відчував, що має бути тут, разом зі своїми. 31 серпня 2022 року він був мобілізований до Збройних Сил України. Служив навідником третього кулеметного відділення кулеметного взводу першої стрілецької роти.

В липні 2024 року, під Мар’їнкою, отримав поранення в ногу. Після лікування та короткої відпустки мав повернутись на службу…
Та вночі йому раптово стало зле. Андрія терміново оперували в селищі Теофіполь, а згодом у місті Хмельницький.

🕯 16 листопада 2024 року його серце зупинилося.

🙏Ми пам’ятаємо

Бо Герої не вмирають.
Вони залишаються: у спогадах дружини,
в очах дитини, яка називала його татом,
у серцях рідних, у людях, які знали його щирого і справжнього.

Ми згадуємо його не лише сьогодні — ми носимо його ім’я в своїй душі щодня.
І поки ми пам’ятаємо — він живий.

Вічна пам’ять і слава Герою!