Сьогодні минає рік як перестало битися мужнє серце СИМКО Віктора Володимировича, життєва стежка захисника обірвалася у 48 років…

Віктор Володимирович народився 16 серпня 1976 року в місті Хмельницькому. Тут пройшли його дитинство і юність, тут він здобув освіту в середній школі №21, а згодом освоїв професію слюсаря у училищі №13. Як і багато наших земляків, він пізнав цінність праці: працював на заводі КПО, у будівельній фірмі «Діта» та в останні роки — в дорожньому управлінні нашої Віньковецької громади. Це був працьовитий і щирий чоловік, завжди готовий допомогти і підтримати.

Віктор Володимирович, не вперше проходив пекло воєнних буднів. У червні 2015 року Віктор став солдатом, вступивши до лав української армії. Під час антитерористичної операції в Донецькій області він захищав наше майбутнє біля міста Артемівськ, нині Бахмут з червня 2015 по лютий 2016 року.

У травні 2024 солдат Симко Віктор Володимирович знову призваний на військову службу. Був командиром бойової машини – командиром механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4447.

4 січня 2025 року серце нашого героя зупинилося. Його смерть — це болюча втрата для родини, громади, України.

Вічна пам’ять Симко Віктору Володимировичу. Слава Україні!