Сьогодні ми вшановуємо тих, чиї життя забрала злочинна політика штучних Голодоморів. Мільйони українців були свідомо приречені на муки й смерть лише за те, що трималися своєї землі, своєї гідності, свого коріння. Знищували родини, спільноти, цілі покоління. Та навіть у найтемніші часи не вдалося загасити нашу пам’ять і нашу волю бути.

Минуло багато десятиліть, а тінь тих трагедій й досі болить кожному з нас. Ми бережемо правду про Голодомори, бо це наш моральний обов’язок перед загиблими та перед тими, хто прийде після нас. Пам’ять – це наш захист і наше свідчення світу про те, що сталося на українській землі.

Тоді українців убивали голодом. Сьогодні ворог намагається зламати нас ракетами, дронами й терором. Але як і колись, народ не скорився.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Продовжуємо боротьбу, щоб подібне ніколи більше не повторилося – ні тут, ні будь-де у світі.