Сьогодні ми проводжаємо 2025 рік. Яким він був для нас?
Він був різним. Роком невизначеності, страху, постійних переживань і важких рішень. Роком, який знову і знову нас випробовував. Ми пам’ятаємо тисячі родин, чиї життя війна розділила на «до» та «після». Про дітей, які змушені дорослішати занадто рано. Про наших Захисників і Захисниць, які нині перебувають у полоні або вважаються безвісти зниклими. Війна змінила життя кожного з нас. І лише зараз ми по-справжньому почали усвідомлювати, що означає бути разом, триматися один за одного і не втрачати людяності у найтемніші часи.
З чим ми йдемо у 2026?
Найперше, з глибокою вдячністю нашим воїнам, які боронять країну, громаду, наші домівки. З глибокою любов’ю до рідних і до України. З почуттям гідності, внутрішньої сили, непокори і віри у власні дії.
Нехай у кожній родині буде тепло і добробут, мир і взаєморозуміння. Нехай 2026 рік стане роком Перемоги. Нехай усі Захисники і Захисниці повернуться додому, до своїх рідних. І нехай кожна українська дитина буде у безпеці.
Нехай більше ніколи ми не почуємо сигнали повітряної тривоги і більше ніколи не оголошуватимемо дні жалоби.
Ми йдемо у Новий рік разом, з вірою, вдячністю і відповідальністю.
Ми вистоїмо. Ми збережемо. Ми переможемо.
З прийдешнім Новим роком!
Слава Україні!