🕯️ Сьогодні наша громада у глибокій скорботі провела в останню дорогу земляка, захисника України – Сергія Костянтиновича Горенка. На колінах, зі сльозами та квітами, ми віддали шану людині світлої душі, люблячому чоловікові та батькові, який став на захист рідної землі.

Сергій народився 28 грудня 1986 року в селі Манжелія. Після школи здобув фах психолога у Полтавському педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. Саме в студентські роки він зустрів майбутню дружину Євгенію, з якою у 2010 році створив міцну сім’ю. Професійний шлях Сергія був пов’язаний із роботою психолога у школах, згодом – на підприємствах Глобиного, а з 2017 року він займався підприємницькою діяльністю.

Сім’я була для нього найбільшим скарбом. Попри важкі випробування – втрату маленької донечки та смерть батьків – Сергій залишався надійною опорою для дружини та прикладом для сина Дмитрика. Його знали як чесну, доброзичливу людину, завжди готову допомогти іншим.

9 листопада 2025 року Сергій Горенко був призваний на військову службу до штурмового підрозділу на посаду стрільця-помічника гранатометника. Перебуваючи у навчальному центрі, він відповідально опановував військову справу, готуючись до захисту Батьківщини. Проте 7 грудня 2025 року в районі міста Чугуїв на Харківщині його життя раптово обірвалося через погіршення стану здоров’я.

Жодні слова не вгамують пекучий біль рідних, проте Сергій назавжди залишиться в пам’яті кожного, хто його знав, як людина виняткової честі та совісті.
Громада висловлює найщиріші співчуття родині воїна. Нехай світла пам’ять про Сергія Костянтиновича завжди живе у серцях близьких та всієї громади. Вічна шана Захиснику!