Сьогодні схилявши голови та з невимовним сумом ми провели в останню путь Героя-Захисника — САРГСЯНА Арсена Вачагановича.
Арсен Вачаганович народився 24 квітня 1996 року. Його дитинство та юність пройшли у селищі Березна. Він був шостою, найменшою дитиною у своїй родині. Закінчив Березнянську ЗОШ І-ІІІ ступенів, здобувши повну загальну середню освіту у 2013 році. Після закінчення школи обрав робітничий фах. Спочатку навчався у Чернігівському училищі на електрика,але зрозумівши що помилився з вибором професії покинув навчання, а згодом вступив до Сосницького професійного аграрного ліцею, де здобув спеціальність “Електрозварник ручного зварювання”.
Арсен рано, у віці 7 років, втратив батька, і тому для нього було життєво важливо стати надійною опорою для матері. Він постійно їздив працювати на будівництво до Тернополя, Києва, Харківщини та Чернігова, а також за кордон до Польщі та Чехії. У мирному житті Арсен захоплювався риболовлею та збиранням грибів, обожнював мотоцикли та майструвати щось по господарству власними руками. Він дуже любив тварин і постійно опікувався покинутими чотирилапими друзями навіть на бойових позиціях.
У 2025 році Арсен Вачаганович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він потрапив до елітного підрозділу – десантно-штурмової бригади, де служив на посаді снайпера розвідувального відділення розвідувального взводу десантно-штурмового батальйону. Своєю новою роботою Арсен пишався і з гідністю сприймав усі військові труднощі.
6 грудня з самого ранку рідні та друзі вітали Героя з Днем Збройних Сил України, проте того ж дня вдень дізналися найстрашніше. Виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність, недоторканість та незалежність України, виявивши стійкість та мужність, Саргсян Арсен Вачаганович загинув, перебуваючи у Покровському районі, Донецької області.
Йому назавжди 29 років…
Прижиттєвим девізом Арсена була фраза: «Будем жити не помрем!»
Прямолінійний, щедрий та добродушний, сильний, сміливий та мужній, з великим серцем та душею, завжди усміхнений та з великою жагою до життя — таким його запам’ятають рідні, друзі, колеги та побратими. У спогадах друзів він назавжди залишиться душею компанії, хлопчиною, що будь-яку прикру ситуацію міг перетворити на жарт.
Ми знову втратили того, хто мав багато планів на мирне життя в квітучій Україні.
Висловлюємо щирі співчуття матері, родині, побратимам та друзям, усім, хто поважав та любив нашого Героя-Захисника. Розділяємо біль вашої втрати та сумуємо разом із вами.
Війна забирає найкращих.
Світла та Вічна Пам’ять Герою!
Одвічна Слава Захиснику України!
Честь та шана нашому Героєві!