Сьогодні, у День пам’яті жертв голодоморів, наша громада схиляє голови у глибокій скорботі. Ми вшановуємо мільйони невинних українців — наших предків, які були жорстоко винищені штучним, свідомо спланованим голодом у 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 роках.
Голодомор 1932-1933 років став найбільшою трагедією в історії українського народу, геноцидом, що мав на меті зламати дух нації, знищити українське селянство — основу нашої ідентичності та вільного духу. Хліб, який мав годувати, став зброєю масового знищення.
Пам’ять про голодомори — це не лише скорбота. Це наш моральний орієнтир, який нагадує: свобода та незалежність — найвища цінність, за яку заплачено мільйонами життів. Наш обов’язок — жити і працювати так, щоб збудувати державу, гідну їхньої пам’яті. Нехай свічка пам’яті ніколи не згасне у наших серцях.
Вічна і світла пам’ять усім невинно убієнним!