Сьогодні, 31 січня, у центрі м. Рівне відбулася акція-нагадування про українських військовополонених та Захисників і Захисниць, які зникли безвісти.
Захід проходив під назвою «Обʼєднані тишею, що голосніша за слова». Це була не просто зустріч — це була спільна хода сердець, у якій кожен ніс у собі чиєсь ім’я й чиюсь надію.
У заході взяли участь і члени родин зниклих безвісти з Ратнівської громади на чолі з секретарем селищної ради Людмилою Гаврилюк, які разом з усіма присутніми долучилися до цього тихого, але надзвичайно сильного жесту підтримки.

У тиші, що була голоснішою за слова, тисячі людей об’єдналися заради одного — щоб кожен Захисник і кожна Захисниця повернулися додому живими.

Кожен мав змогу пройти ходою центральною частиною міста до Дерева надії — символу віри в повернення. На його гілках почепити стрічки з тихими бажаннями, а поруч запалювали свічки — як світло для тих, хто сьогодні в дорозі додому крізь темряву війни.

Кожна стрічка — це чекання.
Кожна свічка — це молитва.

Стань голосом зниклих безвісти і ти!