🕯️Сьогодні, 8 листопада 2025 року, ми вшановуємо першу річницю трагічної загибелі нашого земляка —
Колядка Віктора Івановича.
Його ім’я навіки закарбоване в серцях громади як символ мужності, честі та незламного духу.
Народжений 18 жовтня 1976 року в с. Сергієва балка Близнюківського району Харківської області, згодом переїхав із родиною до с. Веселе Первомайського району, де минуло його дитинство та юність. Тут він навчався у Біляївській загальноосвітній школі. Після закінчення школи служив прикордонником. Повернувшись до мирного життя, Віктор більше 12 років працював монтером колій на «Укрзалізниці», а згодом — у сільськогосподарській сфері.

У травні 2024 року, з початком повномасштабної агресії, Віктор без вагань був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він гідно ніс бойову службу в складі 10-го окремого мотопіхотного батальйону військової частини А2960.

3 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу селища Бажане Друге Покровського району Донецької області, Віктор Іванович зазнав тяжких поранень. У госпіталі лікарі до останнього боролися за його життя, та, на жаль, доля вирішила інакше. 8 листопада 2024 року його серце перестало битися. Він віддав найдорожче — життя — заради вільної України.
Минув рік, та пам’ять про Віктора Івановича залишається живою у серцях рідних, побратимів і всієї громади. Його подвиг — це не лише трагічна сторінка історії, а яскравий приклад любові до рідної землі, готовності до самопожертви та глибокого патріотизму.
🕯️Нехай світла пам’ять про Віктора буде вічною, а його героїзм — дороговказом для нинішнього і прийдешніх поколінь.