Січень для Харкова був важким. Холодним. Нервовим. І дуже концентрованим за кількістю випробувань.

За місяць ми зафіксували 75 обстрілів. Проти міста використовувався широкий спектр засобів ураження – від важкої балістики типу «Іскандер-М» та реактивних систем залпового вогню «Торнадо-С» до керованих авіабомб і масованих атак «Шахедами».

Окремо хочу звернути увагу на загрозу, яку багато хто недооцінює, – різноманіття малих безпілотників. Їхня підступність у тому, що вони важко прогнозуються, часто застосовуються точково і не завжди одразу ідентифікуються як серйозна небезпека. У багатьох випадках такі дрони падали без детонації або без наслідків. Але при влучанні вони здатні наробити чимало біди.

За місяць постраждали 95 осіб, серед них – п’ятеро дітей. Дев’ять осіб, зокрема одна дитина, загинули внаслідок ворожих ударів.

Під обстрілами були всі без винятку райони міста. Маємо суттєві руйнації в історичному центрі – внаслідок потужних вибухів на початку січня. Дуже серйозних пошкоджень зазнали критичні об’єкти – теплові та енергетичні підприємства, які ворог цілеспрямовано намагається вивести з ладу саме посеред зими.

Постраждали школи й дитсадки, промислові підприємства, залізниця, спортивна інфраструктура, гаражні кооперативи, десятки цивільних автівок. Є пошкодження і в житловому секторі, про що я детально прозвітую згодом окремим блоком.

Щоб зрозуміти рівень напруги, в якій живе місто, достатньо подивитися на тривалість повітряних тривог. У січні сирена в Харкові лунала 187 разів. Загалом це майже 248 годин, тобто фактично десять повних діб постійної тривоги та психологічного тиску.

Проте ми тримаємось. І значною мірою – завдяки людям, які працювали, попри втому і страх. Я щиро дякую нашим рятувальникам і медикам, які першими прибували на місця трагедій і рятували життя. Окремі слова вдячності – комунальним службам та волонтерам.

Січень додав до викликів війни ще й погодні: сильні морози, снігопади, крижаний дощ, ожеледицю. В цих умовах, а часто ще під загрозою повторних ударів, наші служби виконували дуже складну роботу. Я дякую тепловикам, які повертали тепло в оселі після обстрілів, енергетикам, інженерам і працівникам водоканалу, водіям спецтехніки, будівельникам, дорожникам і двірникам – за щоденну, важку і відповідальну працю!