Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis). 

 Основним шляхом його передавання є аерогенний, переважно від людини з бактеріальною формою легеневого ТБ. Як це відбувається? Під час кашлю, чхання, розмови чи співу в повітря потрапляють інфекційні частинки виділень з нижніх дихальних шляхів, у яких зосереджені мікобактерії туберкульозу (МБТ). Ризик проникнення МБТ у легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок у повітрі й тривалості вдихання зараженого повітря.

У разі потрапляння мікобактерії в організм людини туберкульоз найчастіше не розвивається через реакцію імунної системи, та коли ця реакція слабка, розвивається активне захворювання.

Симптоми туберкульозу:

• кашель понад 2 тижні;
• підвищена температура тіла понад 7 днів;
• утруднене дихання;
• біль у грудях;
• поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
• постійна слабкість;
• підвищена пітливість, особливо вночі;
• кровохаркання.

Хто може захворіти на туберкульоз?

На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі групи людей мають вищий ризик захворювання:

• особи, які перебувають у постійному контакті з людиною, хворою на туберкульоз;
• люди, які живуть з ВІЛ та хворі на СНІД;
• люди, які вживають наркотики, алкоголь та тютюн;
• люди з ослабленим імунітетом внаслідок неправильного харчування, поганих умов життя або хронічних хвороб;
• діти, оскільки їхня імунна система не сформована;
• літні люди через послаблення їхньої імунної системи.

Резистентні форми ТБ частіше бувають у людей, які:

• не приймають протитуберкульозні препарати регулярно;
• не приймають всі препарати, які рекомендував лікар;
• мали контакти з людьми, хворим на резистентні форми туберкульозу.

Діагностика ТБ

При підозрі на  ТБ сімейний лікар проводить скринінг та опитування, оцінює ризик захворювання, за результатами, у разі необхідності, скеровує на обстеження мокротиння та радіологічне обстеження. За необхідності скеровує на дообстеження до фтизіатра. Діагноз встановлює фтизіатр.

Наголосимо, що необхідність проведення флюорографії визначає сімейний лікар. Пацієнтам, у яких немає підозри на ТБ, які не входять до груп ризику, не потрібно щорічне флюорографічне обстеження!

Необхідність додаткового обстеження — бронхоскопію, комп’ютерну томографію тощо — визначає фтизіатр. 

Звертаємо увагу, що комп’ютерна томографія для діагностики туберкульозу — безоплатна.

Лікування від туберкульозу

Є спеціальні протитуберкульозні препарати, курс лікування якими триває від кількох місяців. 

В Україні лікують за сучасними Стандартами медичної допомоги при туберкульозі, що ґрунтуються на доказах та відповідають рекомендаціям ВООЗ.

Так, в Україні з 2022 року почали застосовувати режим BPaL — новітню схему лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Тривалість лікування у разі застосування такої схеми скорочується майже втричі: 6–9 місяців проти 18–24 місяців. 

Найголовніше під час лікування — суворо дотримуватися усіх призначень та рекомендацій лікаря та в жодному випадку не переривати розпочате лікування.

Крім того, лікування необхідно розпочинати якомога раніше, щоб швидше і легше досягти результату.

Лікування залежно від стану пацієнта може бути амбулаторним або стаціонарним.  За першого варіанту людина, хвора на туберкульоз, отримує препарати за місцем лікування. У такому разі пацієнт може бути поруч із сім’єю, в деяких випадках може продовжувати працювати.

В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безоплатне!

І наостанок акцентуємо, що туберкульоз — виліковне захворювання, успіх залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів і дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.

Профілактика ТБ

      Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу є вакцинація. В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ) суху для внутрішньошкірного введення.Вакцина БЦЖ є однією з найстаріших вакцин і вперше використовувалась у 1921 році. Це жива вакцина, що містить ослаблений штам мікобактерій туберкульозу, який не викликає захворювання, але стимулює імунну систему виробляти захист від цієї інфекції. До недавнього часу зазвичай вважалося, що БЦЖ захищає лише від тяжкого перебігу ТБ у дітей, не запобігає первинному інфікуванню мікобактеріями туберкульозу. Проте дані останніх досліджень показують, що діти, вакциновані БЦЖ, які контактували з людиною, яка хворіє на ТБ, на 19% рідше інфікуються, ніж невакциновані діти. Окрім цього дослідження демонструють високу дієвість вакцини щодо зменшення тяжких форм ТБ серед вакцинованих людей на 85%. Найбільший захист спостерігається серед вакцинованих у неонатальний період з 90% зниженням випадків тяжкого ТБ.Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Вакцинацію проводять в перші дні життя немовляти  в пологовому. Діти, які не були щеплені в пологовому, підлягають  вакцинації в закладах охорони здоров’я після консультації з сімейним лікарем, педіатром.