## **Традиції**

У переддень свята існував звичай наводити чистоту в будинку та приймати баню, в якій для душ померлих предків залишали новий віник та відро чистої води.

Будинки перед цією ніччю належало прикрашати горобиною – щоб відлякати злі сили. Під порогом з цією ж метою розсипали сіль.

Оселю традиційно прикрашали гарбузами, яблуками, кабачками й осінніми квітами.

Атрибутом святкування Велесової ночі було багаття, яке розпалювали на найвищій частині певної місцевості (пізніше через нього стрибали, щоб очистити душу й тіло). Дехто практикував навіть ходіння розпеченим вугіллям.

Крім того, наші пращури вирізали гарбузи, ставили в них свічки й загадували бажання (кладучи під подушку яблуко, яке потрібно було з’їсти зранку).
##

Ввечері перед Велесовою ніччю всі члени родини сідали за стіл до “мовчазної вечері” й символічно “частували” померлих родичів (згадуючи лише найкраще про них). Завершувалась вечеря словами: “Прощайте, Діді. Йдіть, з собою (біду, хворобу тощо) заберіть, нас довго чекайте”.

З настанням ночі на подвір’я виставляли їжу з власного столу, а на підвіконні запалювали свічку.

Крім того, люди намагалися отримати у Велесову ніч відповіді на найважливіші для себе запитання. Для цього вони зверталися до померлого родича – називали його ім’я, вклонялися й зверталися такими словами: “Сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу”.
##