Три роки пам’яті…

Сьогодні минає три роки, як ми втратили нашого Захисника — Тараса Чернишенка, воїна з позивним «Яс».

Він народився 23 вересня 1993 року в с-щі Теофіполь. Після строкової служби у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді він працював у ПрАТ «Зернопродукт МХП», мріяв, будував плани, виховував донечку… але коли прийшла війна — без вагань став до строю.

27 лютого 2022 року Тарас був мобілізований та став старшим стрільцем десантно-штурмового підрозділу. Він захищав Україну там, де було найгарячіше — на Донеччині.

10 грудня 2022 року його життя обірвалося в селі Торське, Краматорського району, від вибухових поранень та осколків. Він загинув як воїн — у бою, боронячи нашу землю.

Його серце перестало битися, але його подвиг — вічний.

Він був хорошим сином, люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним другом, справжнім побратимом.
За свою мужність Тарас посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Сьогодні ми схиляємо голови перед його світлою пам’яттю. Ми дякуємо за кожен відвойований ранок, за кожну можливість жити, працювати, любити.

Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях.
Вічна пам’ять і слава Герою. 🕯️🇺🇦