Три роки пам’яті. Дмитро Левицький — у строю навіки

Левицький Дмитро Юрійович народився 19 жовтня 1971 року у місті Світловодську Кіровоградської області.

Навчався у загальноосвітній школі № 3, після закінчення якої вступив до Світловодського політехнічного коледжу, де здобув фах бухгалтера-економіста.

Працював на приватному підприємстві «Віктор і К», згодом — на Світловодському маслосирзаводі. У повсякденному житті був працьовитим, відповідальним, умів і любив працювати руками, завжди доводив справи до кінця та допомагав іншим. У вільний час захоплювався риболовлею.

Дмитро був турботливим сім’янином, щиро любив свою дружину та дітей.

5 грудня 2022 року він став на захист України, рідного дому та своєї родини, незважаючи на обмеження за станом здоров’я. Проходив службу на посаді стрільця-санітара, у званні солдата.

14 січня 2023 року Дмитро Левицький загинув унаслідок артилерійського обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення з противником у районі міста Бахмут Донецької області, отримавши поранення, несумісні з життям.

24 січня 2023 року громада провела Захисника в останню дорогу. Похований на Алеї Слави поруч з іншими полеглими воїнами.

Минає три роки відтоді, як ім’я Дмитра Левицького стало частиною нашої спільної історії боротьби — історії, написаної ціною життя заради свободи України.

У Героя залишилися дружина, син та донька.