У міську лікарню Пустомитів почали повертатися військові, зокрема з ампутованими кінцівками, на кріслах колісних. Місцева влада побачила, які маршрути вони будують: заклади громадського харчування, міський парк, заклади культури, адмінбудівлі, будинки друзів — і почала реагувати на виклики системно.

Пустомитівська громада зробила безбар’єрність частиною управлінської культури, вбудувавши її в стратегії, програми, бюджети.

Що змінилося:
✅ Рада безбар’єрності — виїзні зустрічі по всій території громади, включно зі старостинськими округами. Рішення приймають разом із людьми, які стикаються з бар’єрами;
✅ 90% комунальних закладів доступні — ліцеї, заклади дошкільної освіти, охорона здоров’я;
✅ Фахівець із супроводу ветеранів — на супроводі 66 осіб, надано 173 індивідуальні послуги. У планах — окремий ветеранський простір;
✅ Соціальне підприємство для молоді з особливими освітніми потребами;
✅ Понад 3 км безбар’єрного маршруту через ключові об’єкти та громадські простори.

Що конкретно робила громада? Які інструменти може використати будь-яка ОМС? Чому це питання стратегії?

📖 Читати повний текст на сайті:

Безбарʼєрність як частина управлінської культури: досвід Пустомитівської громади 

Публікація підготовлена в межах проєкту «Громадська платформа на підтримку безбар’єрного суспільства в Україні» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.