Новоушицька ОТГ
У нашому житті є миті, коли серце стискається від болю, гордості й безмежної вдя…
У нашому житті є миті, коли серце стискається від болю, гордості й безмежної вдячності водночас. Саме такий момент пережили сьогодні мешканці села Шебутинці, зібравшись на урочистий мітинг з нагоди відкриття Алеї пам’яті Героїв України.
Ця алея — не просто місце. Це святиня, де навічно збережено імена тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє, за мирне небо над Україною, за те, щоб діти сміялися, щоб люди могли жити і творити на рідній землі.
На Алеї встановлено портрети двох молодих захисників — наших земляків, Столяра Едуарда (1996 р.н.) та Кухара Василя (1999 р.н.). Вони пішли боронити Батьківщину і не повернулися… Їхні життя, обірвані війною, стали символом мужності, незламності та безмежної любові до рідної землі.
Біля пам’ятних портретів зібралися односельчани, рідні та близькі Героїв, їхні друзі, представники влади, духовенства. З глибоким сумом і шаною всі присутні схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти, віддаючи данину пам’яті тим, хто заплатив найвищу ціну за свободу.
Біографії Героїв зачитували Ніна Кушнір та Надія Сухарьова, кожне слово яких нагадувало, що вони жили серед нас — мріяли, любили, допомагали іншим, а потім пішли у вічність заради України.
Отець Володимир освятив пам’ятні зображення загиблих воїнів та відслужив заупокійну панахиду.
Зі словами глибокого співчуття до родин та щирої вдячності Героям виступив селищний голова Анатолій Олійник. У його словах звучала і скорбота, і віра в те, що подвиг наших захисників не буде забутий.
Особливо зворушливо пролунали вірші у виконанні матері військового Галини Єдинак — про синів, які не повернулись з війни, і матерів, котрі день у день носять їх у серці, мов ікону. Кожен рядок торкав душу, нагадуючи: війна — це не лише фронт, це біль у серцях кожної матері, кожної родини.
Староста села Антоніна Гарниць у своєму виступі зазначила, що молоде покоління має зростати з усвідомленням подвигу наших Героїв, пам’ятати їхні імена і не дозволити, щоб їх жертва стала марною. Вона подякувала всім, хто долучився до створення Алеї Слави — керівництву громади Анатолію Олійнику, його першому заступнику Руслану Садлію, ТОВ «Енселко Агро», ФГ «Агро Синичина» (Станіслав Стрілецький), ФГ «БСБ05» (Борис Бушовський), ТОВ «Житниця» (Олег Тимофієв), будівельникам Віктору Римару, Олексію Паляниці, Василю Шамрею, матері Героя Людмилі Єськовій та всім жителям села Шебутинці, які своїми руками, серцем і душею допомогли створити цей куточок пам’яті.
Ведучими заходу були Наталя Боднарук та Неоніла Патоїшина, які з особливою теплотою і пошаною провели цю важливу подію, створивши атмосферу щирості, вдячності та спільного духовного єднання. Їхні слова, сповнені любові до України та болю за її захисників, стали лейтмотивом цього заходу.
Цього дня було багато сліз, спогадів. Але серед скорботи відчувалася і єдність громади, сила духу народу, який пам’ятає і шанує своїх синів.
Алея пам’яті Героїв у Шебутинцях — це не лише місце скорботи, а й символ незламності українців, віри в перемогу і вдячності тим, хто наближає її ціною власного життя.
🙏 Вічна слава і шана Героям України! Вони живі — у нашій пам’яті, у наших серцях, у кожному подиху вільної землі. 🇺🇦


