У ці дні ми згадуємо колишнього директора Дударківської школи
В.Я. Івчука, який врятував село від голодної смерті. Вічна пам’ять 🙏

А дударківцям дійсно пощастило,
Директором у 32-ім був Івчук:
Хороший вчитель,віддана Людина,
Порадник, батько і найкращий друг.
При школі вів підсобне господарство,
Мав цінність – 8 десятин землі,
Корови дві і кінь – це справжнє царство,
Бо хліб і молоко були свої.
Так 200 учнів врятував від смерті,
Не дав загинуть і селянам,вчителям.
В районі школа виборола першість,
Бо на чолі тоді Івчук стояв.
Цілеспрямований, вимогливий і справедливий,
Ще був він людяним, до учнів і колег…
За цим спецслужби слідкували мстиво
І готували варту і …арешт.
За те, що ніби ” шкодив уряду і владі,
Повстанську групу у селі створив,
Якби не стали служби на заваді,
То всіх селян завербував би й обробив”.
І в 38-ім розстріл присудили,
За три дні виконане рішення було.
За що Людину знищили? Ім’я зганьбили?
За те , що в 32-ім вижило село?!
Та пам’ять розстріляти не вдалося,
І друзі ,й син доклали сил і рук,
Й бажання дударківцяв все ж збулося:
Героєм України названий Івчук.

І дивиться Герой з небес і нині,
Слідкує, як ідемо в укриття,
Як знову гинуть люди в Україні,
І як за неї віддають життя.
Ми не забудем, як в роки голодні
Від смерті й лиха врятував дітей,
Тож схилим в пам’ять голови сьогодні
І шану віддамо найкращому з людей 🙏