🇺🇦ЦЯ ЖОРСТОКА, ЗАГАРБНИЦЬКА ВІЙНА ЗАБИРАЄ ЖИТТЯ НЕ ЛИШЕ НА ПОЛІ БОЮ. Вона повільно відбирає здоров’я у тих, хто без вагань став до оборони суверенітету і незалежності нашої держави, хто міг би ще жити, ростити дітей, працювати і розбудовувати Україну.
Сьогодні в Котельві попрощалися із 45-річним земляком, учасником бойових дій, солдатом Олексієм Анатолійовичем ЛОПАТІНИМ.

Його серце зупинилося 20 жовтня 2025 року, не витримавши хвороб, які загострилися під час проходження ним військової служби.
До лав Збройних сил України Олексій приєднався у 2023 році. Служив стрільцем – санітаром 1 мотопіхотного відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку, під час яких отримав складне захворювання і як результат – інвалідність.

Довго лікувався. Після демобілізації поступово почав повертатися до цивільного життя, облаштовував свій дім, мав багато планів, сподівань та мрій на майбутнє. Та смерть перекреслила все. Забрала люблячого сина, тата і брата, надійного друга і побратима, відважного і працьовитого земляка.

Родом Олексій із далекого Північного Кавказу. Народився у місті Грозний Чечено-Інгушської Автономної Республіки, де й проживав з батьками до 1992 року. У цьому ж році складна політична та економічна ситуація в республіці змусила родину ЛОПАТІНИХ покинути рідне місто. Вирішили шукати прихисток в Україні, адже мама має українське коріння.

Поселилися у Котельві. Тут Олексій закінчив Котелевську гімназію №1, здобував будівельну професію у ПТУ-54.
Довгий час працював у сфері будівництва, мав золоті руки і особливе вміння та бажання виконувати свою роботу по совісті. Потім працював на вентиляторному заводі у Броварах та Черкасах.

Поховали Захисника на Святицькому кладовищі у Котельві поряд із рідними, під Гімн України та постріли військового салюту.

🇺🇦Царство небесне і щира вдячність відважному воїну Олексію ЛОПАТІНУ за захист нашої України!