Цьогоріч Різдво знову приходить до нас не лише під радісну і водночас сумну коляду, а й під тиху молитву, що лине крізь відстані до наших захисників.
У кожній запаленій цього Святвечора свічці — відблиск смутку за полеглими героями, яким родина завжди залишатиме місце за різдвяним столом; відблиск невгасимої надії на повернення воїнів, що вважаються зниклими безвісти.

На Різдво народжується Світло, яке не здатен загасити ніхто. Воно допомагає нам рухатись уперед. Саме завдяки цьому світлу всередині кожного з нас, ми маємо непохитну віру. Думками і справами завжди будемо поруч із українськими воїнами. Нехай Різдвяна зоря вказує шлях додому, де їх люблять, чекають.

Дорога громадо! Щиро бажаю, щоб новонароджений Ісус приніс нам спокій, якого так бракує. Щоб у дні, коли серце сповнюється особливим теплом і вірою, світло й добро перемогло темряву. Родинного затишку, злагоди, миру!

Христос рождається! Славімо Його!