Чорним крилом війна торкнулася ще однієї родини, ще одного дому.
19 січня 2026 року наша громада провела в останню земну дорогу земляка-захисника Розкошного Андрія Миколайовича, який загинув 15 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Він віддав найдорожче — власне життя, боронячи українську землю, свободу і майбутнє кожного з нас.
19 жовтня 2023 року Андрія було мобілізовано до лав Збройних Сил України. На Донеччині, у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, він мужньо та самовіддано виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі й Україні.
Із 15 травня 2024 року Андрій Миколайович вважався безвісти зниклим. Родина жила надією, серце громади чекало звістки…
Та, на жаль, у січні 2026 року ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше.
Боєць повернувся додому. Назавжди.
Живим коридором пам’яті, з квітами та синьо-жовтими прапорами, зі сльозами в очах і молитвами в серцях зустрічали Захисника у Петровому та його рідному Зеленому. Керівництво громади, рідні, побратими, друзі та односельці вийшли на вулиці, щоб востаннє віддати шану Герою, який поклав життя за Україну.
Сумна мелодія військового оркестру здіймалася до неба, тривожачи глибоку тишу. Труна, вкрита Державним Прапором України, стала мовчазним символом жертовності бійця. Трикратний залп почесної варти пролунав як «дякую», як прощання від держави й народу. Люди завмерли в скорботній шані… Так Україна прощається зі своїми Захисниками.
На сільському кладовищі в селі Зелене знайшов свій вічний спочинок Захисник України Розкошний Андрій Миколайович.
Тут, на рідній землі, яку він так самовіддано боронив, упокоївся його шлях.
Світла і вічна пам’ять Воїну.
Низький уклін за подвиг, за мужність, за жертовність.
Герої не вмирають — вони назавжди залишаються в наших серцях і в історії України.
Слава Україні!
Героям слава!