Шановна жителі Вільшанської громади!!!
Учора наше небесне воїнство поповнилося ще одним Захисником, нашим земляком, уродженцем села Мицалівка Новодмитрівської сільської громади Золотоніського району Харем Олександром Івановичем.
Ще один портрет з’явиться на Алеї Героїв в нашому селищі Вільшана, яке для нього стало рідним. Учора на прощанні із Сашою у його рідному селі була присутня і делегація з нашої громади – його рідні, друзі, знайомі, колеги. Всі хто мав за честь вшанувати пам’ять Героя. Ці люди холодного та зимного дня подолали нелегку та далеку дорогу для того щоб попрощатися з нашим Воїном, віддати йому шану та честь, принести свої співчуття рідним та близьким.
Олександр Іванович Харь багато років свого свідомого життя прожив саме у нашому мальовничому селищі Вільшана. Проживав разом з дружиною Юлею, тут з’явилася донечка Софійка. Не один рік працював у СТОВ «Вільшанка», на інших роботах.
До лав Збройних Сил був мобілізований 8 червня 2024 року, за першим покликом ставши на захист Батьківщини. Службу проходив на посаді телефоніста – лінійного наглядача відділення зв’язку взводу зв’язку 2 стрілецького батальйону військової частини А4948. Олександр був вмілим солдатом та відважним Воїном і з честю до останнього виконував свій військовий обов’язок та був вірним військовій присязі та українському народу. Загинув наш Земляк 21 жовтня 2024 року в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області.
П’ятнадцять довгих місяців у рідних та близьких Олександра, у всіх його односільчан жевріла надія, що станеться диво – і ми всі почуємо звістку про те що це помилка і наш Захисник залишився живий. Не судилося… І ось, через п’ятнадцять довгих місяців наш Захисник повернуся до рідної домівки. Повернувся для того, щоб ми вшанували його востаннє та провели в останню путь…
У нашого Героя залишилися мама, дружина, донька, рідні та близькі. Від усієї Вільшанської громади висловлюємо їм найщиріші співчуття. За два місяці до того трагічного дня Саші виповнилося 40 років. Лише 40 років. Все життя здавалося попереду…
Знову сльози, біль, розпач. Цю неймовірну біль, що розриває душу і серце неможливо втамувати нічим. Пам’ятайте, наш Герой захищав не тільки своїх сім’ю, він захищав Батьківщину та кожного з нас. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам для всіх нас, для всієї нашої та вашої громади. Трагедія родин загиблих воїнів – це спільна наша трагедія.
Захиснику, спочивай з миром… Вічна слава Герою, відважному Воїну, Харю Олександру Івановичу, який тепер з небес охоронятиме наш мир і спокій!
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!!!