Шановні жителі Вільшанської громади!!!
Сьогодні ми попрощалися ще з одним нашим земляком, мужнім Героєм, вірним сином свого рідного краю Гуденком Олександром Сергійовичем.
Сьогодні наш Сашко повернувся до рідної Товсти, для того щоб востаннє завітати до знайомого з дитинства двору, востаннє переступити поріг батьківської хати, для того щоб його востаннє обійняли тато та мама…
Вже третього свого рідного сина втратив у цій війні наш благодатний Товстівський край. Ще один жовто – синій стяг відсьогодні замайорить над місцевим цвинтарем…
Народився Олександр Сергійович Гуденко 30 березня 1993 року у звичайній сільській родині Сергія Володимировича та Валентини Михайлівни Гуденків.
Далі звичайна біографія простого сільського хлопця, дитячий садочок, змалечку робота по господарству.
З двохтисячного по дві тисячі десятий рік наш Герой навчався в Товстівській середній школі. Вчителі згадують Сашка як добросовісного, чесного, відповідального та трудолюбивого учня. Був завжди добрим, веселим та життєрадісним. Після школи вступив до Черкаського державного технологічного інституту, який закінчив здобувши професію за фахом.
По закінченню інституту Олександр розпочав свій трудовий шлях, вступивши на роботу до компанії «Київстар». Останнім часом проживав в м. Черкаси, де й зустрів своє кохання, дружину Марину. Минулого року у подружжя народилася маленька красуня, донька Даша.
У молодого подружжя було безліч планів та мрій на майбутнє. Але, на жаль, у лютому двадцять другого, як і у мільйонів українців, – все обірвала клята війна…
До лав Збройних Сил України Олександр був мобілізований 13 березня 2023 року. Службу проходив на посаді начальника спеціальної комплексної інформаційно – телекомунікаційної апаратної відділення зв’язку другої прикордонної комендатури швидкого реагування бригади «Сталевий кордон» у званні сержанта.
Олександр Сергійович Гуденко був мужнім та відповідальним солдатом, відважно виконував накази командирів і вірно служив народові України.
Але 3 грудня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кияниця Сумського району Сумської області наш Земляк пішов у Вічність, загинувши під час виконання обов’язків військової служби, завдань пов’язаних із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.
Наш Воїн загинув як Герой у бою за нашу Батьківщину, при веденні бойових дій з підрозділами держави – агресора, до кінця залишившись вірним військовій присязі, виявивши стійкість та мужність.
Сотні людей з усієї громади з’їхалися сьогодні до села Товста на громадську панахиду для того щоб вшанувати пам’ять загиблого та провести його в останню дорогу.
Наш Воїн пішов як Герой, як справжній патріот – захищаючи рідну земля від рашистської навали. Його загибель – це непоправна втрата для всієї нашої громади.
У цей трагічний для всієї нашої громади день, насамперед, висловлюємо найщиріші співчуття батькам Воїна: мамі Валентині Михайлівні, татові Сергію Володимировичу, брату Євгенію, який також нині захищає нашу державу в лавах Збройних Сил, дружині Марині, доньці Дар’ї та усій родині, близьким та знайомим. Разом з усією громадою розділяємо ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі.
Прийміть наш доземний уклін від усієї громади за виховання сина, брата, чоловіка, батька, який був справжнім патріотом України.
Не так мав повернутися Герой…
Не так мав бути вдома…
Олександр любив життя і прагнув змінити його на краще. Та, на жаль, воно обірвалося. Спочивай з миром, Воїне…
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!!!