Шановні жителі Вільшанської громади!!!
Гіркий смуток війни знову накрив своїм крилом нашу громаду.
Сьогодні ми попрощалися ще з одним нашим Воїном, що пішов з життя, Панченком Анатолієм Івановичем — вірним сином України, мужнім Захисником, справжнім патріотом своєї держави.
Анатолій Іванович Панченко народився 16 березня 1977 року. Дитинство та юність пройшла у с. Вербівка. Закінчив 9 класів Вербівської середньої школи. Вчителі згадують Толю як старанного та наполегливого учня. Після цього вступив до технікуму у м. Сміла. Працював у місцевому сільськогосподарському підприємстві механіком. Був одружений, мав двох діточок: доньку Валю та сина Богдана, який нині, як і батько, захищає нашу державу в лавах Збройних Сил.
У 2014 році наш Герой без вагань став на захист рідної, бравши участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році він відразу повернувся до служби — вірний присязі, Україні та своїм бойовим побратимам.
Але 6 грудня 2025 року серце нашого Героя зупинилося…
Від усієї громади висловлюємо найщиріші співчуття рідним та близьким Героя. Розділяємо з Вами біль тяжкої втрати.
Нехай світлий спомин про нашого Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишитися у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив та шанував.
Ми завжди будемо пам’ятати Панченка Анатолія Івановича – він назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто знав його.
Сумуємо разом з рідними, схиляємо голови у скорботі.
Нехай душа померлого захисника знайде вічний спокій.
Вічна пам’ять та слава Герою!