Шановні жителі Петриківської громади!

Триває 1379-й день героїчного протистояння повномасштабному вторгненню. Україна щодня живе у стані жалоби, бо ворог продовжує сіяти біль і страждання, руйнувати домівки, забирати життя найкращих. Але це темне зло стримують мужні та непохитні Захисники й Захисниці, які тримають оборону ціною власної відваги, сили та самопожертви.

Щодня у загальнонаціональну хвилину мовчання ми зупиняємось аби вшанувати пам’ять усіх Героїв і невинних жертв збройної агресії. Ця хвилина — наш спільний біль, наша вдячність і наша обітниця пам’ятати кожне життя, покладене за майбутнє України.

Сьогодні ми низько схиляємо голови перед пам’яттю загиблих односельців — синів нашої землі, чия відвага стала щитом для рідної громади.
Три роки тому перестало битися серце захисника Тітановського Костянтина Миколайовича. Рік тому, виконуючи бойове завдання, загинув Кабаченко Олексій Олегович.

Дві долі. Два обличчя. Два гарячих серця, сповнених любові до своєї землі та вірності Україні. Вони жили з гідністю, служили з честю і пішли у вічність Героями. Незгасна пам’ять, шана, вдячність і низький уклін родинам наших воїнів.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми не забудемо.

Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані в історію України та нашої Петриківщини.