Шановні земляки!

Щороку, в четверту суботу листопада, Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів – страшних трагедій, які залишили глибоку рану і нестерпний біль у серці нашого народу. У ХХ столітті українці пережили три страшні Голоди: 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Кожен із них забрав мільйони життів, спустошив населені пункти, знищив родини, перервав безліч людських доль. Це злочини, які були спрямовані не лише проти невинних людей, а й проти самої української ідентичності.

Голод 1932–1933 років став найбільшим за масштабами в історії України – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським тоталітарним режимом. Насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та інших районів, заборона виїзду за межі голодуючих регіонів, згортання сільської торгівлі та репресії проти тих, хто намагався врятуватися – це свідчення організованого терору, метою яких було знищення нашого народу як національної групи. Ці злочинні дії спричинили масову загибель українців. За оцінками істориків, жертвами лише Голодомору 1932–1933 років стали від 7 до 10,5 мільйонів людей.

Історія знову повторюється: ворог вкотре намагається відібрати в нас право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, зберігати власну культуру й історичну пам’ять. Уже четвертий рік українці живуть у реаліях повномасштабної війни, щодня виборюючи свободу та майбутнє своєї держави.

Згадуючи про Голодомори й всі злочини, які були вчинені проти нашого народу, ми усвідомлюємо: наша сила – у правді, у пам’яті та у взаємній підтримці! Кожен день нашої боротьби – це крок до того, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторювалися!

Запалимо свічку у наших домівках та вшануймо пам’ять у тиші й молитві за невинно втрачені життя! Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі та пам’ятаємо про загиблих родичів. Це прояв нашої скорботи і віри у вільне та мирне майбутнє!

Слава Україні!

Голова районної державної
адміністрації, начальник районної
військової адміністрації
Артур КРУПСЬКИЙ