🇺🇦 ***Юний і відважний Захисник України Богдан ГАБУКОВ отримав почесну нагороду — «Золотий хрест»***

Богдан Леонідович Габуков народився 4 листопада 2006 року в селі Дмитрівка Пальмирівського старостинського округу, а проживає в селі Жовтоолександрівка цього ж старостинського округу. Він виріс у великій, дружній сім’ї — друга дитина з десяти, має шість братів і три сестри. Саме в таких родинах змалку вчаться підтримувати одне одного, бути відповідальними, сильними духом і щиро любити свою землю.

Свою освіту Богдан розпочав у Жовтоолександрівській школі, згодом навчався у Саксаганському навчальному закладі, який закінчив у 2020 році. Після школи він свідомо обрав робітничу професію та у 2025 році здобув кваліфікацію маляра-штукатура в Західно-Дніпровському центрі професійно-технічної освіти. Як і тисячі українських юнаків, Богдан мріяв працювати, будувати власне життя, створювати майбутнє у мирній, вільній Україні.

У 2025 році старший брат Богдана, Олег, добровольцем став на захист держави. Під час служби він брав участь у бойових діях, був поранений та пройшов курс лікування й реабілітації. Богдан після завершення навчання також зробив свій дорослий і свідомий вибір — стати до лав Збройних Сил України. Зовсім юний за віком, але сильний духом, відважний і щирий патріот, він без вагань пішов боронити рідну землю.

Богдан проходив службу піхотинцем у 3-му механізованому батальйоні 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, брав участь у важких, виснажливих боях під Часовим Яром на Донеччині — там, де щодня випробовуються на міцність мужність, витримка та вірність військовій присязі.

Під час виконання бойового завдання воїн зазнав тяжкого поранення. Нині він перебуває на лікуванні у шпиталі. Попереду — непростий шлях відновлення та реабілітації. Та навіть сьогодні його серце й думки — поруч із побратимами, з тими, з ким разом стояв пліч-о-пліч, тримаючи оборону України.

**За проявлену мужність і героїзм у грудні 2025 року Богдан був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського — нагрудним знаком «Золотий хрест».**

У січні 2026 року він також був відзначений бригадними нагородами — медалями «За відвагу» та «За хоробрість в бою».

У цьому році Богданові виповниться лише 20 років. Попри свій юний вік, він уже пройшов важку школу життя — школу війни, відповідальності й мужності, яку нині змушені проходити найкращі сини України.

Мама Наталія Григорівна, брати й сестри, уся велика родина по праву пишаються Богданом. Разом із ними пишається і вся П’ятихатська громада.

💙💛 Щиро бажаємо Богдану якнайшвидшого одужання, сили духу та витримки на шляху відновлення.

🙏 Нехай його брат Олег і всі наші воїни перебувають під Божою опікою.

Родині — тепла, сімейного затишку, миру в серці та віри в Перемогу.

Ми горді тим, що серед нас живе такий юний Герой.

Ми віримо в його силу і мужність. Ми віримо в Україну та її Перемогу.

Слава всім нашим Захисникам і Захисницям!

🇺🇦Слава Україні!

*З повагою, міський голова, начальник координаційного центру підтримки цивільного населення П’ятихатської міської територіальної громади Гілал ІСАЄВ.*