ЯК СВІТ ПРИБИРАЄ СНІГ: ЩО УКРАЇНА ТА НАШІ КОМУНАЛЬНІ СЛУЖБИ МОЖУТЬ ПЕРЕЙНЯТИ З МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ…

“Аномальна зима – серйозний виклик для України…”

Початок січня 2026 року став серйозним випробуванням для України. Західні, північні та центральні області накрили аномальні снігопади та сильні морози. У період з 8 по 11 січня синоптики фіксували надходження арктичного повітря з температурою до –23 °C, хуртовини та стрімке зростання снігового покриву. На тлі кількох попередніх м’яких зим такі погодні умови виявили слабкі місця у системі зимового утримання доріг і тротуарів: затори, ДТП, непрохідні тротуари та хаос із відповідальністю.

Саме тому варто звернутися до досвіду країн, які десятиліттями живуть у суворих зимових умовах і вибудували ефективні, чітко регламентовані системи боротьби зі снігом.

ПОЛЬЩА: чітке розмежування відповідальності і штрафи.
Польська модель базується на простому принципі: кожен знає свою ділянку відповідальності.

Власники приватних будинків зобов’язані прибирати тротуари біля своїх осель.
У багатоквартирних будинках це роблять управлінські компанії.
Біля будівництв – підрядники.
Між зеленими зонами та на загальних ділянках – дорожні служби або місцева влада.
“За невиконання – штраф до 1 500 злотих, а це майже 17 900 грн…”

Розподіл відповідальності за дороги:

національні – GDDKiA;
воєводські – регіональні органи;
повітові та гмінні – місцева влада.
У Варшаві система ще деталізованіша: різні служби відповідають за магістралі, автобусні маршрути, мости, місцеві вулиці й тротуари. Головне – громадяни завжди знають, куди звертатися у разі проблеми.

НІМЕЧЧИНА: дисципліна, часові норми та екологія.
У Німеччині держава й громади зобов’язані забезпечити безпеку руху, особливо зранку. Найнебезпечніші ділянки мають бути очищені та посипані між 6:30 та 8:00.

Водночас прибирання снігу відбувається відбувається вчасно, адже:

прибирання тротуарів у житлових районах покладене на власників будинків або орендарів (це фіксується в договорах);
ширина очищеного тротуару – 1-1,5 метра;
прибирання має бути постійним упродовж дня.
“Навіть хвороба не звільняє від відповідальності – у такому разі власник зобов’язаний поміняти себе іншою особою або найняти службу…”

Окремий акцент – екологія. У багатьох містах заборонено використовувати сіль, адже вона шкодить рослинам і тваринам. Замість неї – пісок і грануляти.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: пріоритет головним дорогам.
Для Британії сніг – радше виняток, ніж норма. Тому система орієнтована на:

обробку доріг сіллю та гравієм;
утримання ключових транспортних артерій;
очікування природного танення на другорядних вулицях.
У північних регіонах і горах Шотландії застосовується активна механізована очистка. Водії зобов’язані повністю очищати автомобілі перед виїздом.

ФРАНЦІЯ (на прикладі міста Париж): мобілізація міста і мешканців.
У Парижі діє багаторівнева система:

мерія очищує магістралі, маршрути громадського транспорту та місця масового скупчення людей;
у звичайних умовах обробляються десятки тисяч стратегічних об’єктів: переходи, зупинки, сходи, мости;
власники та орендарі будівель зобов’язані чистити тротуари вздовж фасадів шириною до 4 метрів.
У разі надзвичайних опадів мерія має право платно залучати мешканців і мобілізувати агентів міста для прибирання понад 2400 км тротуарів.

ФІНЛЯНДІЯ: превентивні дії та відмова від солі.
Фіни роблять ставку на прогнозування:

камерне спостереження за дорогами;
рішення про техніку ухвалюють за добу до снігопаду;
техніка виїжджає ще до початку опадів.
Сіль майже не використовують – замість неї пісок і кам’яна крихта. Причина не лише екологічна: сіль приваблює диких тварин і створює аварійну небезпеку. Громадяни можуть долучатися до прибирання після проходження спеціальних курсів.

НОРВЕГІЯ: інновації та інфраструктура.
У Норвегії застосовують унікальну технологію – гарячий гравій, розігрітий до 95 °C, який наносять на ущільнений сніг.

Окрема увага приділяється:

велосипедним доріжкам (їх чистять спеціальні служби);
теплим комунікаціям під тротуарами, що зменшує обмерзання.
США: правило трьох годин і волонтерство.

У північних штатах США діє “правило трьох годин”: після завершення снігопаду основні дороги повинні бути очищені. Для цього використовують сучасну техніку, зокрема TowPlow – плуги з боковими лопатями.

Власники будинків зобов’язані чистити прилеглі території, а штраф за ігнорування сягає 100 доларів. У невеликих містах активно залучаються волонтери – це питання громадської культури та відповідальності.

То ж які ми можемо з усього зробити висновки: що може перейняти Україна…

“Україна потребує не героїзму комунальників, а системного підходу…”

З міжнародного досвіду було б варто запозичити:

1. Чітке законодавче розмежування відповідальності між владою, бізнесом і мешканцями.

2. Часові нормативи очищення небезпечних ділянок.

3. Превентивне планування, а не реакцію після колапсу.

4. Сучасну техніку та інноваційні методи.

5. Обмеження використання солі й перехід на екологічні матеріали.

6. Залучення громадян і волонтерів з чіткими правилами.

7. Відкриту комунікацію, щоб люди знали, хто за що відповідає.

P.S.
Лише поєднання відповідальності, дисципліни та сучасних рішень дозволить Україні якісно змінити підхід до зимового утримання доріг і тротуарів. А поки що – бажаємо водіям безпечних доріг, пішоходам уважності та всім нам нової культури взаємної відповідальності.

Джерело: https://staremisto.com/yak-svit-prybyraye-snig-shho-ukrayina-ta-nashi-komunalni-sluzhby-mozhut-perejnyaty-z-mizhnarodnogo-dosvidu/