Як ми писали в попередньому пості, саме «Веранда Сутерин» дала поштовх для початку відновлення палацу та ширшої його популяризації. В межах проєкту відбувся «Круглий стіл», який дав змогу зібрати представників влади, преси, місцевого бізнесу та розповісти їм про історію цієї будівлі, важливість її збереження та відновлення. Більше половини проблемних питань виходили за межі проєкту (про дещо з цього ми писали раніше). В ході обговорення Вадим Боярський дав доручення своїм помічникам надіслати запити в архіви України для пошуку історії, а також запропонував виготовити дорожній знак та інформаційний стенд, які б сприяли популяризації палацу вже, не чекаючи можливостей для відновлення. Питання протікання даху ми обговорили з міським головою на попередній зустрічі і в цей час воно було в процесі вирішення. А згодом критичні пошкодження відремонтували. Це дало змогу палацу виграти ще, сподіваємось, не менше десятка років на пошуки коштів для його відновлення.

А вже в березні цього року Вадим Боярський опублікував на своїй сторінці фото з підписом: «На запит міської ради отримали з Волинського державного архіву перше документальне підтвердження існування палацу в с. Биківці.» Ми були в захваті! Бо це не лише документально підтверджує існування палацу, але й ставить крапку у дискусії про казарму (бо в архіві додається і фото), а також говорить про його належність 1924 р. Ізидору Чосновському («на території маєтку не проживав», бо давно мешкав у італійському Римі). Також з цієї відповіді Волинського архіву випливає, що вже 1931 року власник палацу змінився. Ним був Леон Чосновський, який «проживав у м. Варшава». Можемо припустити, що це син Ізидора – Леон Ян Северин, граф Чосновський (1898-1981). Був неодруженим і помер бездітним. Похований на Лісовому цвинтарі в Лясках біля Варшави (Польща). Можливо, він міг бути власником і палацу у с. Боложівка, про який ми писали вчора. Оскільки похований він відносно недавно, то ,ймовірно, на могилі графа є його фото. Тому, якщо хтось з наших читачів має можливість сходити і сфотографувати її та надіслати нам світлини, то ми були б безмежно вдячні. Залишимо тут детальну адресу – Ласка (Laski), цвинтар біля Інституту сліпих (cm. przy Zakładzie dla Niewidomych), секція А, ряд VIII, місце 8.

Але й це ще не все! На печатці з архівних документів написано, що палац належав Ізидору Чосновському з 1914 року. Ймовірно, це і є дата будівництва Биковецького палацу. Бо, за переказами старожилів, його звели за кошти саме Ізидора. Така дата трохи пояснює відсутність світлин будівлі, бо це початок Першої світової війни, а за кілька років вибухне революція, національно-визвольні змагання, період казарми та Друга світова війна. Але повернемось до сьогодення.

Вже в квітні до нас написали з міської ради, аби ми представили свій проєкт бачення інформаційного стенду (біля палацу) та дорожнього знаку (на повороті з траси в село) для Биковецького палацу. Це було нове для нас завдання, адже ніколи такого не робили. Але вже за кілька днів ми надіслали проєкт. Припускаємо, що він сподобався керівництву, бо залишився без змін. А кілька тижнів тому нас ошелешила новина, що знаки вже готові і прямують до палацу! Так, вони потребують ще деякого доопрацювання, але основне – вже є. Роботи зі встановлення будуть наступного року, коли дозволить погода.

Щиро дякуємо КУ «Центр культури і дозвілля імені Василя Ільківа», її директору – Ользі Євсюковій, міському голові – Вадиму Боярському, Шумській міській раді та всім причетним за важливий внесок у розвиток культурної спадщини громади.
Це великий крок вперед, бо нашими дорогами проїжджають сотні тисяч людей щороку. Тепер інформація про цю будівлю стане доступнішою для всіх, хто цікавиться культурою та історичною спадщиною нашого краю, а кожен подорожній знатиме про Биковецький палац – одну із прихованих перлин мальовничої Шумщини.