Початкові плани щодо сирійської місії “Адмірала Кузнєцова” передбачали його участь у доставці 15 винищувачів для посилення авіагрупи на авіабазі Хмеймім. Однак, корабель зіткнувся з серйозними технічними обмеженнями. Його конструкція з трампліном замість катапульти обмежувала злітну вагу та запас палива винищувачів Су-33. Хоча новіші МіГ-29КР, призначені для ВМС Індії, мали можливість завдавати наземних ударів, їхня невелика кількість не дозволила суттєво вплинути на хід бойових дій у Сирії. Ситуацію погіршили аварії: 14 листопада 2016 року, ще до прибуття в Сирію, розбився один МіГ-29КР під час спроби посадки, а 5 грудня того ж року в морі впав Су-33.

Поворотний момент у долі авіаносця

У січні 2017 року “Адмірал Кузнєцов” був відправлений назад до Росії, завершивши, по суті, невдалу місію. Наступні сім років корабель провів у ремонті. Інформація про неможливість його подальшого виходу в море почала з’являтися ще у 2024 році, а нещодавні заяви голови “Об’єднаної суднобудівної корпорації” фактично поставили крапку в історії ремонту цього корабля. Повідомлялося, що Міністерство оборони РФ припинило роботи з ремонту та модернізації єдиного авіаносного крейсера країни. Тепер російський флот та суднобудівна корпорація мають вирішити його подальшу долю – продаж чи утилізацію.

Висновок щодо “Адмірала Кузнєцова”

Ця історія ілюструє проблеми російського військово-морського флоту та його спроби конкурувати з провідними світовими державами у сфері авіаносців. “Адмірал Кузнєцов”, який мав стати символом відновлення російської військово-морської потужності, натомість став об’єктом критики та предметом для обговорення його утилізації.

Варто зазначити, що весь процес експлуатації та ремонту “Адмірала Кузнєцова” супроводжувався численними технічними проблемами та невдачами, що ставить під сумнів ефективність російського суднобудування та військового планування.

Вас також можуть зацікавити новини: